Кушаков Євген Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кушаков Євген Іванович

КУШАКО́В Євген Іванович (15. 03. 1929, Київ – 06. 02. 2009, там само) – режисер, педагог. Чоловік Т. Ку­шакової. Доц. (1991). Нар. арт. УРСР (1983). Закін. Київ. консерваторію (1956), ін-т театр. мист-ва (1960). Відтоді – реж. Одес., 1963–68 – гол. реж. Татар. ім. М. Джаліля (м. Казань, РФ), 1968–89 – Донец. театрів опери та балету. Водночас 1987–95 – доц. каф. академ. співу До­нец. консерваторії. К. – реж. масш­таб. мислення, гострого психол. малюнку образів.

Вистави: «Дон Жуан» В.-А. Моцарта (1969), «Десять днів, що сколихнули світ» М. Кармінського (1971), «Крізь полум’я» В. Губаренка, «Ярослав Мудрий» Ю. Мейтуса (обидві – 1976), «Ца­рева наречена» М. Римського-Корсакова (1978), «Лакме» Л. Деліба (1981), «Незраджена любов» Л. Колодуба, «Князь Ігор» О. Бородіна (обидві – 1985), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1989), «Андре Шеньє» У. Джордано (1990).

Літ.: Плодотворность творческого содружества // Комсомолец Донбасса. 1978, 22 окт.; Гротеск на оперной сцене // Веч. Донецк. 1984, 3 июля.

Т. І. Мельникова

Стаття оновлена: 2016