Кушко Іван Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кушко Іван Михайлович

КУШКО́ Іван Михайлович (13(26). 08. 1912, с. Парутине, нині Очаків. р-ну Микол. обл. – 02. 05. 1969, Київ) – прозаїк. Чл. СПУ (1951). Закін. Вознесен. плодово-ягід. с.-г. технікум (нині Микол. обл., 1931), Ленінгр. комуніст. ін-т жур­налістики (нині С.-Пе­тербург, 1938), ВПШ при ЦК КПУ у Києві (1953). Працював агрономом (1931–34), на комсом. і партій. роботі; від 1953 – у Відділі сусп. наук АН УРСР (Київ). Почав дру­куватися від 1934. Писав укр. та рос. мовами. Автор кн. нари­сів «Молоді господарі колгоспу» (1940), повістей «Надежное сло­во» (1950) і «У самого синего моря» (1964), романів «По­ворот» (1955), «Яблоки» (1967; усі – Київ). У своїх творах через ставлення до праці показував громадян. та етичні риси людини, щедри­ми барвами поетизував землю, героїв у сусп. й особистому житті. Ім’ям К. названо одну з вулиць Парутиного.

Г. Ф. Крикун

Стаття оновлена: 2016