Кушнаренко Раїса Захарівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кушнаренко Раїса Захарівна

КУШНАРЕ́НКО Раїса Захарівна (04. 07. 1925, м. Лунінєц, нині Брест. обл., Білорусь) – майстриня художньої вишивки. Засл. майстер нар. творчості України (1995). Бронз. (1987) та срібна (1990) медалі ВДНГ УРСР. Чл. НСМНМУ (1992). Освіта середня. Мист-ву навч. самотужки. Працювала 1945–82 ст. бухгалтером на підпр-вах. Учасниця всеукр. (від 1986), обл. (від 1991) мист. виставок. Вишиває рушники та ікони (осн. техніки: рушник. шви, мережки, лічил. гладь, хрестик), створює вироби з бісеру. Окремі роботи зберігаються у Шевченків. нац. заповіднику у м. Канів (Черкас. обл.), Музеї Т. Шевченка у Торонто (Канада), Музеї нар. мист-ва Слобожанщини (Харків).

Тв.: рушники – «Доля моя, доля» (1983), «Троянди» (1984), «Букет» (1985), «Т. Шевченко», «Зимовий настрій», «Півники», «Червоними нитками», «Мрія», «Ніжність», «Осінь» (усі – 1986), «Їхав козак за Дунай», «Спомин», «Надія» (усі – 1987), «Гиля, гиля, гуси», «Берегиня», «Седнівська криниця», «Хвилі Дніп­­ра» (усі – 1988), «Наймичка», «Молитва» (обидва – 1990), «Виноград» (1991); сорочки – «Молодість», «Марічка» (оби­­дві – 1985), «Ксенія» (1986), «Іду за сон­цем» (2005); ґердани – «Ажурний», «Жов­тень» (обидва – 2000), «Півники» (2001), «Срібло» (2002).

Літ.: Євсєєва О. Мої літа, моє ба­­гатство // Нар. мист-во. 2005. № 3–4.

О. С. Вакуленко

Стаття оновлена: 2016