Кушнір Віктор Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кушнір Віктор Степанович

КУШНІ́Р Віктор Степанович (03. 08. 1937, с. Калиня, нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 02. 10. 1973, Київ) – поет. Закін. Київ. ун-т (1963). Працював відп. секр. г. «Радянська Буковина», від 1971 – у ред. г. «Вечірній Київ». Автор зб. «Пам’ять» (1968), «Не­подільність» (1972; обидві – Уж­город), «Повернення» (К., 1980). Писав про рідний край, природу, працю земляків.

Літ.: Косяченко В. Пізнання // ЛУ. 1968, 1 жовт.; Ткач М. Пішов у тихе золото діброви… // Кушнір В. Повернення. К., 1980; Скрипник А. Чим далі від­кривається дорога… // Прапор. 1981. № 5; Мельничук Б. «Дали тривожну душу українця…» // Буковина. 1997, 30 лип.; Добрянський А. «Не говоріть, що я умер…» // Там само. 2002, 7 серп.

В. П. Мацько, В. Д. Колодій

Стаття оновлена: 2016