Кушнір Михайло Фаїмович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кушнір Михайло Фаїмович

КУШНІ́Р Михайло Фаїмович (02. 10. 1949, м. Хасав’юрт, нині Респ. Даге­стан, РФ) – живописець, монумен­­таліст і художник театру. Чл. НСХУ (1986). Закін. Ленінгр. вище ху­­дож.-пром. уч-ще (нині С.-Пе­­тербург, 1979; викл. В. Гусаров, К. Йогансен, Г. Савинов). Працював 1970–72, 1979–2003 на Донец. худож.-оформлюв. комбінаті; 2000–03 – гол. художник Донец. укр. муз.-драм. театру; від 2007 – ст. викл. каф. архіт. проектування Донбас. академії буд-ва та арх-ри (м. Макіївка Донец. обл.). Учасник мист. виставок від 1978. Осн. галузі – мо­­нум.-декор. і станк. живопис, скульптура, дизайн, сценографія. Для творчості К. характерні декоративність форми, майстерність композиції. Оформив виста­­ви: «Витівки Скапена» Ж.-Б. Мо­­льєра (1990-і рр.), «Енеїда» за І. Котляревським (2001). Деякі роботи зберігаються у Донец. ХМ, Донбас. істор.-літ. музеї В. Стуса (м. Горлівка Донец. обл.).

Тв.: розписи – «Місто на Неві. Ленінград» (1979), «Ікари» (1984); вітраж «Гостинність» (1983); мозаїка «Людина і море» (1986); живопис – «Це ми, Пресвята Богородице...» (2004), «Схо­­ватися від долі не судилось… Пам’яті В. Стуса» (2009); парк. скульптура «Сон амазонки» (2006).

Літ.: Художники Донеччини: Альбом. Д., 2008.

О. П. Близнюк

Стаття оновлена: 2016