Кушнір Ольга Ярославівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кушнір Ольга Ярославівна

КУШНІ́Р Ольга Ярославівна (27. 08. 1957, Львів) – поетеса, драматург. Дружина М. Оприска. Чл. НСПУ (1993). Закін. Львів. ун-т (1983). Працювала у Львів. ВО «Електрон» (1974–83), у часопи­сах Терноп. обл. (1983–99); ред. освітян. г. «Основа» (Львів, 2000–05); від 2005 – у Львів. міському координац.-метод. центрі «Галицьке юнацтво». Дебютувала 1976 в ж. «Жовтень» (Львів, № 6). Осн. тематика творчості – пі­знання внутр. світу сучасника, почуття обов’язку перед людиною і природою. На низку її віршів написав музику композитор В. Лазаренко (зб. «Вишийте, матусю, вишиванку», 1998, та «Цвіла калина», 1999; обидві – Тернопіль). Окремі твори К. перекладено італ. і рос. мовами.

Тв.: Я викую із весен пісню. Л., 1984; Імення. Л., 1991; Серце, скажи мені правду. Т., 1994; Осінній танець журавля. Т., 1995; Ще горить запалена сві­ча. Л., 2001.

Літ.: Сорока П. «Мої літа ще вірять в чудеса» // Літ. Львів. 1994. № 12–13; Горицвіт Р. Біла магія любові // Сова. 1999. № 2; Якубовська М. Душа виростає і визріває у слові (Літературний портрет Ольги Кушнір) // Якубовська М. У дзеркалі слова: Есеї про сучасну укр. літ-ру. Л., 2005.

М. Й. Людкевич

Стаття оновлена: 2016