Кушнір Омелян Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кушнір Омелян Миколайович

КУШНІ́Р Омелян Миколайович (25. 10. 1902, с. Вовчищовичі, нині Мостис. р-ну Львів. обл. – 16. 06. 1988, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – громадський діяч. Навч. у г-зії в м. Перемишль (нині Польща). Під час Визв. змагань 1917–21 – підхорунжий УГА. Здобув ступ. магістра філософії у Львів. ун-ті. Викладав у г-зіях, зокрема у Перемишлі та м. Копичинці (нині Гусятин. р-ну Терноп. обл.). Вступив до УВО й ОУН. Наприкінці 2-ї світ. війни виїхав до Німеччини. Мешкав у таборі для переміщ. осіб у м. Реґенсбурґ, читав лекції з біології та фізики у місц. укр. г-зії, обраний культ.-осв. референтом. Згодом емігрував до Канади. Очолював відділ КУКу в м. Монреаль (провінція Квебек). Був чл. Ліги визволення України, дир. курсів українознавства, співред. ж. «Бойківщина», ред. зб. «Реґенс­бурґ». Відзнач. Шевченків. медаллю КУКу. При Фундації УВУ засн. іменний стипендій. фонд подружжя О. і Я. Кушнірів.

Літ.: Почтар Л. У світлу пам’ять проф. О. Кушніра // Свобода. 1988, 21 лип.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2016