Кушніренко Андрій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кушніренко Андрій Миколайович

КУШНІРЕ́НКО Андрій Миколайович (17. 10. 1933, с. Великі Загайці Шумського р-ну, нині Терноп. обл. – 11. 01. 2013, Чернівці) – диригент, композитор, музико­знавець, педагог, музично-громадський діяч. Чоловік М. Кушніренко. Чл.-кор. НАМУ (1997), проф. (1994). Нар. арт. УРСР (1973). Держ. премія Укра­їни ім. Т. Шевченка (1984). Літ.-мист. премія ім. С. Воробкевича (1993). Чл. НСКУ (1997). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1999). Закін. Львів. консерваторію (1962; кл. хор. диригування М. Антківа). Відтоді – худож. кер. і гол. диригент Буковин. ансамблю пісні і танцю України (Чернівці). Неодноразово був гол. хормей­стером і диригентом зведених хорів Всеукр. свят нар. творчості на співочих полях у Києві, Полтаві, Львові, Тернополі. Засн. (1992) і зав. (до 2004) каф. музики Чернів. ун-ту. Популяризує творчість М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка, О. Кошиця, С. Людкевича, С. Воробкевича, Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя, М. Колесси, М. Скорика, Л. Дичко, Є. Станковича та місц. буковин. авторів – Б. Крижанівського, Г. Шевчука, С. Сабадаша, В. Михайлюка, Л. Затуловського та ін. Записав понад 1 тис. нар. пісень, 100 з яких опрацював для хору й оркестру (увійшли до ре­пертуару Буковин. ансамблю піс­ні і танцю України та ін. колекти­вів). Твори К. записано на 10-ти грамплатівках, знято в 6-ти кіно- й телефільмах, записано на Укр. радіо і телебаченні. Упорядник і ред. низки зб., зокрема «Буковинський розмай» (1971), «Співає Буковина» (1972), «Укра­їнські буковинські народні пісні в обробці А. Кушніренка» (1974), «Українські візерунки» (1988), «Хорові твори С. Воробкевича» (1996; 2003; усі – Київ). Автор зб. «Тобі співаю, Україно» (2009), «Співаночки мої любі» (2011); навч. посібника «Історія музичної куль­тури й освіти Буковини» (2011, спів­авт.; усі – Чернівці).

Тв.: нар. опера «Буковинська весна» (1968, лібрето А. Добрянського); кан­тата «Молюсь за тебе, Україно» (1993, власні слова); «Буковинська сюїта» для симф. оркестру (1982); пісні для хору й солістів – «Ранок Верховини» (сл. В. Колодія, 1970), «Україно, любов моя» («Батьківщино моя», 1977), прославний кант «У вінок Федьковичу» (1987, сл. М. Ткача), молитва «Отче наш» (1993), «Любіть Україну» (сл. В. Сосюри, 2001); солоспіви – «Очі – то вікна душі» (сл. В. Симоненка, 1975), «Хотіла б я піснею стати» (сл. Лесі Українки, 1989); вокал.-хореогр. композиції – «Обжинки» (1966), «Щедрий вечір, добрий вечір» (1978), «Весна красна» (1990); обробки укр. нар. пісень – «Садок вишневий коло хати», «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий» (усі – сл. Т. Шевченка), «Виглядала мати сина», «Чия та долина», «Подоляночка»; пісні – «Мир наро­дам», «Дума про Сагайдачного» (обидві – власні слова), «Гімн Чернівецького університету» (сл. Б. Мельничука), «У космосі – Україна» (сл. Т. Севернюк); музика до героїко-романт. драми за п’єсою «Полум’я» С. Снігура (1977).

Літ.: Пулинець Л. На крилах пісні (портрет А. Кушніренка) // Рад. Буковина. 1965, 17 лют.; Климчук О. Почерк Кушніренка // КіЖ. 1973, 26 лип.; Ткач M. Піснями колисана доля // Там само. 1983, 16 жовт.; Головащенко М. З глибокої криниці народної // Україна. 1984. № 9; Ткач М. Маестро (до 60-річчя А. Куш­ніренка) // КіЖ. 1994, 12 берез.; Гнєдаш Р. Все життя з піснею // Там само. 2003, 26 листоп.; Ярошенко І. Андрій Кушніренко (до 70-річчя від дня народж.) // Мист. обрії’2003: Альм. К., 2004; Савчук О. Мистецька перлина Буковини // КіЖ. 2006. № 11–12; Залуцький О. Взірець таланту й працелюбства // Буковин. віче. 2013, 1 берез.

Б. М. Фільц

Стаття оновлена: 2016