Корсак Іван Феодосійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корсак Іван Феодосійович

КО́РСАК Іван Феодосійович (15. 09. 1946, с. Заболоття, нині смт Ратнів. р-ну Волин. обл. – 07. 12. 2017, Київ) – письменник. Чл. НСПУ (1992). Премії ім. В. Чор­новола (2007), ім. А. Крим­­сь­ко­го (2008), міжнар. премії ім. М. Го­­голя (2008), ім. Г. Сковороди (2009), ім. Д. Нитченка (2010). Закін. Укр. с.-г. академію (1969) та від­­діл. журналістики ВПШ при ЦК КПУ (1975; обидва – Київ). Працював кор. у низці видань, ред. рай. г. «Радянське Полісся» (м. Камінь-Каширський Волин. обл., 1975–90), г. «Народна три­­буна» (1990–95); від 1996 – шеф-ред. г. «Сім’я і дім» (обидві – Луцьк). Автор низки публікацій у періодиці на істор. тематику, зокрема про знак. замовчувані чи незаслужено за­­буті постаті укр. історії та культури.

Тв.: Тіні і полиски: Оповідання. К., 1990; Покруч: Оповідання. Лц., 1991; Оксамит нездавнених літ: Публіцист. повість. Лц., 2000; Гетьманич Орлик: Повість. Лц., 2006; Імена твої, Україно: Оповідання. Лц., 2007; Таємниця святого Арсенія: Роман-есей. Лц., 2008; К., 2010; Тиха правда Модеста Левицького: Повість-есей. К., 2009; Капелан армії УНР: Роман. К., 2009; Отаман Чайка: Роман. К., 2010; Діти Яфета: Роман. К., 2010; Корона Юрія ІІ: Роман. К., 2011; Завойовник Європи. К., 2011.

Літ.: Слабошпицький М. «Мисляча історія» Івана Корсака // Молодь України. 2009, 21 трав.; Козак С. «Тиха прав­­да Модеста Левицького» // ЛУ. 2009, 2 лип.; Заєць В. Висока планка Івана Корсака // КіЖ. 2009, 26 серп.; Козак С. Іван Корсак: «Непросто передати дух старовини» // ЛУ. 2010, 25 берез.; Короненко С. Константа в історичній про­­зі. Ювілейні штрихи до портрета Івана Корсака // Там само. 2011, 15 ве­рес.

В. С. Гей

Статтю оновлено: 2018