КУШТАНОВИ́ЦЬКА КУЛЬТУ́РА — археологічна культура. Датована серед. 6 — 4 ст. до н. е. Поширена у перед­гір. і низин. зонах Закарп. України. Її назва походить від назви курган. могильника побл. с. Куштановиця Мукачів. р-ну Закарп. обл., виявленого Т. Легоцьким і роз­­копаного в серед. 1930-х pp. чеськими археологами Я. Бемом і Й. Янковичем. Памʼятки пред­­ставлені поселе­н­нями й курганами. Житла напів­землянкові та наземні. Одиночні або колективні похова­н­ня виконували за обрядом трупоспале­н­ня. Ма­теріал. комплекс — ліпні, рідше гончарні горщики з пластич. орнаментацією. Метал. вироби карпат. походже­н­ня, також зу­стрічаються предмети озброє­н­ня та прикраси скіф. типу. Згідно з наяв. археол. даними, К. к. виникла у ході просува­н­ня до Закарпа­т­тя груп насел. із Зх. Поді­л­ля. За деякими даними, носії К. к. мали пів­нічнофракій. етнічну приналежність.