Куш-Катракіс Христина Анатоліївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куш-Катракіс Христина Анатоліївна

КУЩ-КАТРА́КІС Христина Анатоліївна (16. 12. 1980, Київ) – живописець, графік, скульпторка, мистецтвозна­­вець. Дочка А. Куща. Почес. чл. НСХУ (2008). Навч. у Міжнар. ін-ті іноз. мов (Вашинґтон, 1992–93), на курсах з мист-ва, мистецтвознавства та анатомії Ака­­демії Л. де Медічі у Флоренції (Італія, 1996–98), Нац. академії образотвор. мист-ва і арх-ри (Київ, 1998–2000; викл. В. Шаталін, Т. Яблонська), Арканзас. (2000–02, магістр мист-в) та Мем­­фіс. (2005, магістр вишук. мист-в; викл. Дж. Джексон; оби­­два – США) ун-тах. Асист. Арканзас. (2003–04), викл. Мемфіс. (2004–06). ун-тів. Учасниця худож. виставок від кін. 1990-х рр. Персон. – у США (від 2000), Киє­­ві (2009, 2011). На її художню творчість знач. вплив справила М. Приймаченко. Створює переважно темат. картини, портрети у стилі поп-арт. Роботи К.-К. відображають взаємозалежність між древнім і сучасним, місцевим та глобальним. 2005–12 – куратор виставок у музеях та галереях США, ін. країн. Художник-постановник і продюсер у Голлівуді, зокрема х/ф «Зона» (2010–12), «Хроніки темних шля­­хів» (2011–12; обидва – реж. М. Ламберт), д/ф «Створення пристрасті» (2012, реж. М. Летео). Записала кілька муз. альбомів у стилі етномодерн.

Тв.: живопис – «Л. Кравчук», «Л. Куч­­ма», «В. Ющенко» (усі – 1998–99), «Ков­­баса», «Скинь маму з потяга», «Більше не можу макаронів» (усі – 2004), «На пляжі» (2005), «На тренуванні» (2007); серії – «Зона» (2010–11; премія ООН у галузі мист-ва «Свобода творити»), «Дерево життя», «Картографія» (обидві – 2011); ікони для музею Укр. православ. консисторії у м-ку Бавнд Брук (шт. Нью-Джерсі, США, 2002); інсталяція «Жаль» (2003); мультипроект «Атлантида» (2003–04; фрески, кераміка, скульптура); розписи вівтаря церкви св. Тимофія у м. Джонсборо (США, 2007); іл. до кн. – «Казан Катракіса», «Їж, їж», «Василько» (усі – 2004), «Степ» (2007).

Т. І. Березюк

Стаття оновлена: 2016