Куяльницький лиман - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куяльницький лиман

КУЯ́ЛЬНИЦЬКИЙ ЛИМА́Н – лиман закритого типу в Одесь­кій області. Ін. назва – Куяльник. Знаходиться на пн. березі Чорного моря, від якого відокремлений піщано-черепашк. пересипом завширшки до 2,5 км і заввишки 1,5–2 м. Під час прокладання транспорт. магістралей (залізнич., автомобіл., трам­вай.) висоту пересипу збільшено. У К. л. впадає р. Великий Куяльник. Береги переважно ви­сокі (30–40 м), складені піщано-глинистими породами і вапняками; поширені абразія, зсуви та ерозія. Рівень води пересічно на 5,3 м нижчий від рівня моря (мін. рівень – 7 м). Т-ра води влітку + 28–30 °С, узимку – від 0 до + 3 °С. До складу води входять хлористі та сірчисті солі кальцію, магнію, калію, йодисті, бромисті та ін. сполуки. Пересічна солоність 74,3 о/оо, макс. – до 296 о/оо. Унаслідок високої солоності орган. життя дуже об­межене. Дно мулисте, біля берегів – мулисто-піщане. Донні відклади представлені чорними грязями (шар завтовшки 0,5–2,5 м, заг. запаси бл. – 24 тис. м3), які мають високі лікув. властивості; їх використовують на курортах Одеси. До лікув. факторів належать також ропа лиману та мінерал. вода «Куяльник», яку одержують із свердловин на берегах лиману.

А. В. Яцик

Стаття оновлена: 2016