Кшуташвілі Емма Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кшуташвілі Емма Іванівна

КШУТАШВІ́ЛІ Емма Іванівна (14. 06. 1937, Тбілісі – 28. 01. 2008, Київ) – художниця декоративного мистецтва, живописець, скульпторка, графік, поетеса. Міжнар. премія ім. Д. Ґурамішвілі (1999). Чл. НСХУ (1967). Закін. Тбіліс. АМ (1961; викл. У. Джапарідзе, С. Кобуладзе). Від 1958 спів­працювала із ред. період. вид., була сценографом. Від 1982 – у Києві. Учасниця всеукр., всесоюз. і зарубіж. мист. виставок від 1961. Персон. – у Києві (1997–2000, 2002, 2006). Більшість графіч. станк. творів присвяч. груз. та укр. тематиці; розкривала філос. теми, біблійні мотиви, епізоди укр. історії (зокрема трагедії Бабиного Яру, Чорнобиля); укр. та груз. фольклорні мотиви. У 1990-х рр. створила цикл робіт «Наш вічний Та­­рас», серії за мотивами укр. нар. пісень, дум і переказів, сповнені символіки, знаковості, філос. роздумів про укр. націю як унікал. явище світ. культури. Здійснила переклад і художнє оформ­лення поет. зб. «Второе дыха­­ние» Д. Тока­­швілі (1999); авторка зб. віршів «Рождение поэта» (2000), «Поведи, душе!» (2005; усі – Київ).

Тв.: кераміка – «Благовість Перемоги», «Пам’яті Чорнобиля. Плач», «Моя муза», «Радість» (усі – 1989), «Автопорт­­рет» (1996); живопис – «Танок» (1990-і рр), «Холодний ранок Голодомору» (1993), «Медея-віщунка», «Народження поета», «Збирання хліба» (усі – 1996), «Шлях до неба» (1997), «Р. Чилачава», «Вдови біля джерела» (обидва – 1999), «Різдвяна ніч в Україні», «Цариця Тамара», «Козацька варта» (усі – 2001).

Літ.: Емма Кшуташвілі – художник та поет. К., 2004; Пересунько Г. Зцілена Україною // Київ. 2006. № 2; Емма Кшу­­ташвілі: «Якби я не була грузинкою, то хотіла б бути козачкою…» // Високий Замок. 2007, 16 січ.

Н. М. Суходольська

Стаття оновлена: 2016