Кюлявков Крум Павлов - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кюлявков Крум Павлов

КЮЛЯ́ВКОВ Крум Павлов (Кюлявков Крум Павлов; 24. 02. 1893, м. Кюстендил, Болгарія – 18. 12. 1955, Софія) – болгарський письменник, перекладач, художник. Засл. діяч культури Болгарії (1953). Навч. у Софій. уч-щі малювання (1911–19). За рев. діяльність зазнав переслідувань. 1928–40 жив у СРСР, зокрема в Україні (переважно у Харкові). Брав участь у роботі Укрдержнацменвидаву, працював художником у г. «Комуніст» і «Харківський пролетар». Повернувся до Болгарії, де брав участь у підпіл. антифашист. русі. Від 1944 – гол. ред. г. «Работническо дело». 1948–51 – радник болгар. посоль­­ства у Чехословаччині. 1951–55 – ректор худож. академії у Софії. Створив понад 500 карикатур, плакатів, малюнків. Автор зб. вір­­шів «Размахнати секири» (1931), «Слава на героя» (1935; обидві – Харків); поем «Сашо» (1931), «Атака» (1932; обидві – Харків), роману «Прелом» (1935); п’єс «Бо­­рбата продължава» (1945; укр. перекл. П. Тичини – К., 1946), «Марта» (1946), «Скъпи гости», «Борсанови» (обидві – 1948), «Пър­­вият удар» (1952; укр. перекл. – К., 1959; про Г. Димитрова; поставлено у Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки); повісті «Хляб и още нещо» (София, 1956); зб. ст. «Изкуство и политика» (1947). Твор. доробок К. зібрано у кн. «Избрани произведения» (София, 1953, т. 1–3). Переклав болгар. мовою окремі твори Т. Шевченка: «Художник» (К., 1939), поет. зб. «Из­брани произведения» (К., 1939; София, 1950), де вміщено його переклади творів «Завещание», «Мисли мои», «Вишнева градин­­ка до къщата», «Навършиха ми тринайсет», «Да бяхте знали, бо­­гаташи», «Заточеник», «Тополи»; а також П. Тичини, В. Маяковського. Деякі твори К. переклали М. Рильський, М. Малярчук.

Тв.: укр. перекл. – [Вірші] // Антологія болгар. поезії. Т. 2. К., 1974.

І. А. Стоянов

Стаття оновлена: 2016