Куцеволівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куцеволівка

КУЦЕВО́ЛІВКА – село Онуфріївського району Кіровоградської області. Куцеволів. сільс. раді підпорядк. с. Ясинуватка. Знаходиться на правому березі Дніпра (Дніпродзержинського водосховища), на межі з Дніпроп. і Полтав. обл., за 170 км від обл. центру, за 40 км від райцентру та за 35 км від залізнич. ст. Кременчук (Полтав. обл.). Побл. К. – крайня сх. точка Кіровогр. обл. (29°48' сх. д.). Пл. 6,36 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1743 особи; станом на 2015 – 1563 особи; переважно українці. Побл. К. виявлено 3 поселення та курган. могильник доби бронзи (2 тис. до н. е.), 1 поселення скіф. (6–4 ст. до н. е.) та 3 – ранньослов’ян. (два – 2–6 ст.; 6–8 ст.) часів. На поч. 1670-х рр. на тер. сучас. села – в урочище Троїцьке – почали приїжджати для весняно-літнього зайняття промислами, землеробством і тваринництвом жит. Кременчука, Келеберди (нині село Кременчуц. р-ну), Кобеляк (нині місто Полтав. обл.) та ін. Згодом частина з них тут й осіла. У писем. джерелах на поч. 1740-х рр. згадується як козац. поселення – х. Тройницький (пізніше – слобода). Від 2-ї пол. 18 ст. мало паралел. назви – Воронівка та К. 1754–59 та 1761–64 – у складі Новослобід. козац. полку. У 19 – на поч. 20 ст. – село Верхньодніпров. пов. Катеринослав. губ. За переписом 1897, проживали 3087 осіб. Під час воєн. дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, на поч. 1920 остаточно встановлено більшовицьку. 1923–25 – село Олександрій., 1925–30 – Кре­менчуц. округ. Восени 1928 з 13-ти сільрад Лихів. і Попельнастів. р-нів створ. Куцеволів. р-н (1930 ліквідов.). Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 – під нім.-фашист. окупацією. У вересні–жовтні 1943 у р-ні К. і сіл Успенка, Млинок (обидва знаходяться за бл. 8 км на Зх. від К.), Деріївка (прилягає до пн. околиць К.; усі – Онуфріїв. р-ну) та Мишурин Ріг (Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл.; знаходиться за бл. 5 км на Сх. від К.) під час форсування Дніпра рад. бійцями відбувалися запеклі бої з нім. військами. За проявлену мужність побл. К. 1050 воїнів отримали бойові нагороди, В. Батеха, А. Борискін, А. Булгаков, Ф. Глухов, С. Гончаров, В. Ґубеладзе, В. Данько, П. Желтиков, П. Жувасін, Т. Звонков, І. Ігнатенко, Л. Ісраелян, О. Калашников, Я. Калашников, М. Калінін, М. Кошелєв, І. Кузін (загинув побл. с. Мар’ївка Онуфріїв. р-ну), П. Кузуб, М. Лаптєв, В. Легостаєв, В. Леонов, Б. Малахов, Б. Мікуцький, О. Мельников, І. Нємков, І. Орєхов, М. Панарін, С. Плющенко, П. Пономарьов, С. Портнягін, О. Рутчин, Г. Сидоренко, В. Скоринін, Є. Утєв (загинув у с. Мар’ївка, де й похов.), М. Худенко, Є. Чесноков, В. Юхнін, О. Ярославцев – звання Героя Рад. Союзу. У Деріївці у брат. могилі поховали 634 (Героїв Рад. Союзу І. Кузіна, М. Лаптєва, В. Легостаєва, В. Скориніна), у К. – 1445 (Героїв Рад. Союзу Ф. Глухова, К. Гриба, який відзначився побл. Мишуриного Рогу, О. Калашникова, Я. Калашникова, М. Калініна, П. Кузуба, О. Рутчина, М. Худенка), у Ясинуватці – 138, в Успенці – 1068, у Млинку – понад 1500 воїнів (загалом на тер. Онуфріїв­щини – понад 9,5 тис.). На фронтах 2-ї світ. війни воювали 794 куцеволівці, з них 420 загинули. У рад. період працював колгосп «Дніпро», який спеціалізувався на вирощуванні пшениці, кукурудзи, соняшнику, цукр. буряків, овочів (за ним були закріплені 6,5 тис. га с.-г. угідь, з них 4,9 тис. га орних земель), вироб-ві курячого м’яса та яєць (7 млн шт. на рік; птахофабрика була розрах. на утримання 110 тис. курей, зокрема 48 тис. несучок), молока та м’яса свиней і великої рогатої худоби, консервов. продукції (випускав 1,2 млн умов. банок на рік) та сит­ра і води «Куцеволянка» (120 тис. пляшок на рік). При ньому також діяли млин, крупорушка, олійня, комбікорм. цех. 1962–65 – у складі Кремгесів. (нині Світловод.) р-ну. 1972 мешкали 2680 осіб. Нині у К. – навч. вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія; низка турист. баз (під­по­рядк. установам Дніпроп., Донец., Київ., Кіровогр. обл.). Є поклади граніту (до серед. 1990-х рр. розробляли 2 кар’єри), глини (у 19 – на поч. 20 ст. працював цегл. з-д), піску, солі й уран. руди. Побл. села – сосн. і мішаний ліси. Заповідні урочища місц. значення: Довге (31,3 га), Сиротин ліс (20,5 га), Шеметів ліс (41,9 га), Ясинуватка (3 га). Створ. парк Слави. Діє Свято-Микол. церква. Серед видат. уродженців – педагог, Герой Рад. Союзу Т. Шашло (на фасаді школи – мемор. дошка), фізик Д. Овсієнко, фітопатолог Г. Патерило (д-р с.-г. н., працював у Молдові), письменник П. Ловецький, повний кавалер ордена Слави Ф. Денисенко. Встановлено погруддя Т. Шевченка, пам’ятник П. Кузубу, па­­м’ят­ні знаки воїнам, які загинули під час форсування Дніпра та визволення К., воїнам-землякам, які полягли на фронтах 2-ї світ. війни, на честь 40-річчя форсування Дніпра.

Літ.: Постриган В., Сурмило В. Історія Онуфріївського району. Кременчук, 2010; Грабовий О. В., Пивовар А. В. Вільні матроси сіл Дереївки та Куцеволівки. К., 2014.

С. П. Олефір

Стаття оновлена: 2016