Лабінцев Юрій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лабінцев Юрій Андрійович

ЛАБІ́НЦЕВ Юрій Андрійович (17. 03. 1948, Москва) – культуролог, славіст, історик книги. Чоловік Л. Щавинської. Д-р філол. н. (1991), проф. (2004). У 1976 закін. Вроцлав. ун-т у Польщі, куди був направлений за обміном студентами. Відтоді працював у Держ. б-ці СРСР (Москва); водночас наприкінці 1980-х – на поч. 1990-х рр. – у Центр. наук. б-ці ім. В. Вернадського у Києві (нині НБУВ); від 1989 – у Ін-ті слов’янознавства РАН (Москва): ст. н. с., дир. дослідн. центру, пров. н. с. Ініціював створення у системі РАН спец. наук. підрозділу з вивчення білорус. та укр. проблематики. Досліджує історію, культуру та літ-ру сх.-слов’ян. народів у широкому хронол. зрізі, їхні взаємозв’язки з країнами Заходу, питання рос.-укр.-білорус. культур. взаємодії. Разом із дружиною активно співпрацює з б-кою укр. літ-ри в Москві: організував відділ історії укр. книги, повнотекст. Інтернет-б-ку «Історія української книги», створює численні електронні виставки, готує темат. публікації, круглі столи. Брав участь у створенні в Москві та загалом у РФ різних українозн. орг-цій і т-в, зокрема Рос. асоц. україністів (був її віце-президентом), учасник конгресів Міжнар. асоц. україністів. Автор багатьох публікацій, присвяч. укр. книжності й укр. культурі загалом. Деякі його праці опубл. європ. мовами у різних країнах світу. Активно пропагує укр. книжк. культуру в РФ та за її межами.

Пр.: Славянская кирилловская печатная книжность XV – первой четверти XVII вв. Москва, 1982; Найзагадко­вiший «Кобзарь». К., 1990 (спів­авт.); Шевченківський «Букварь». К., 1990 (спів­авт.); Книги Франциска Скорини у зібранні Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР. К., 1991 (спів­авт.); «Друковано в Лавре Киевопечер­ской». Москва, 2006 (спів­авт.); Иван Франко об украинской литературе. Мос­ква, 2006 (спів­авт.); Феофан Лебединцев – основатель «Киевской старины». Москва, 2008 (спів­авт.); Из плеяды нежинских знаменитостей. Москва, 2010 (спів­авт.); Ярослав Исаевич – историк украинской книжной культу­­ры. Москва, 2010 (спів­авт.); Профессор Г. И. Ковальчук – историограф украинского книговедения. Москва, 2013 (спів­авт.); Львовско-острожские буквари и азбука Ивана Федорова. Москва, 2014 (спів­авт.); Московский киевлянин Николай Закревский. Москва, 2015 (спів­авт.).

Г. І. Ковальчук

Стаття оновлена: 2016