Лабош Андрей - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лабош Андрей

ЛА́БОШ Андрей (06. 11. 1826, м. Шид, Воєводина, нині Сербія – 03. 01. 1918, с. Руський Керестур, Воєводина, нині Сербія) – русинський церковний і громадський діяч. Батько Андрея та Влади­сла­­ва Лабошів. Закін. греко-катол. семінарію в Заґребі. Під час навч. зацікавився чес. і польс. літ-рами, брав участь в іллірій. русі, писав поет. твори. Його поезію «Slavia» опубл. в альманасі «Бачка вила» (Нови Сад, 1-а пол. 1840-х рр.). 7 листопада 1852 висвяч. на священика. 1853–60 душпастирював у с. Врліка (Далмація, нині Хорватія); 1860–64 і 1876–78 – у Новому Саді, де 1862 відкрив церк. школу, яка працювала до 1921; у 1864–76 та 1878–1912 – у Руському Керестурі.

Лит.: Б[индас] Ю. О. Андрей Лабошъ старшій // Мiсяцослов на 1905 год. Унгваръ, 1904; Лабош Ф. История Ру­­синох Бачкей, Сриму и Славониї 1745–1918. Вуковар, 1979; Миз Р. Живoт чeчe и капка. Истoрия парoхиї у Руским Кe­­рeстурe. Нoви Сад, 2010; Його ж. Наша Цeрква з нарoдoм oд пoчатку. Истoрия парoхиї у Нoвим Садзe. Нoви Сад, 2013; Лобош-Гайдук Л. Цеплосц дїлох, перли словох – штверо дїяче у култури зоз Шиду з презвиском Лабош. Нови Сад, 2015.

Н. С. Стаценко, М. М. Цап

Стаття оновлена: 2016