Лабунька Мирослав Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лабунька Мирослав Олексійович

ЛАБУ́НЬКА Мирослав Олексійович (23. 03. 1927, с. Котів, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. – 02. 12. 2003, м. Фі­­ладельфія, шт. Пенсильванія, США) – історик. Чоловік М. Лабуньки. Дійс. чл. НТШ у США і УВАН. Навч. в укр. г-зії у Бережанах (1941–44), семінаріях УГКЦ у Німеччині (1946–48) та Нідерландах (1949–50), Мюнхен. ун-ті (1950–51). Здобув ступ. магістра історії (Лювен. ун-т, Бельгія, 1955) і бібліотекознавства (Колумбій. ун-т, США, 1958). У 1978 захистив докторат із політ. н. у Колумбій. ун-ті. 1956–65 працював у б-ці цього Ун-ту; 1965–93 – викл., доц., проф. історії Ун-ту Ла Саль (Філадель­­фія); водночас від 1983 – н. с. Укр. наук. ін-ту Гарвард. ун-ту (м. Кембридж, шт. Массачусетс, США); 1993–95 – декан філос. ф-ту, 1995–98 – ректор УВУ (Мюн­хен). Очолював осередок НТШ у Філадельфії, був заст. дир. філос.-істор. секції НТШ. Вивчав історію Сх. і Зх. Європи, Церкви в Україні, Галицько-Волин. князівства, Новгорода Великого. Матеріально підтримував дослідж. з україністики в Україні та діаспорі.

Пр.: Річник української бібліо­графії. Нью-Йорк, 1957 (спів­авт.); The Ukrai­nian Catholic Church: 1945–1975. Філадельфія, 1975; We the people – Ми народ (Думки з приводу 200-ліття американської Конституції) // Свобода. 1987, 2–3 лют.; Religious Centers and Their Missions to Kievan Rus’: From Ol’ga to Volodimer. Cambridge, 1989; Митрополит Іларіон і його писання. Рим, 1990; Микола Павлович Дашкевич і Іван Андрійович Линниченко // 125 років київ. укр. академ. традиції: 1861–1986. Нью-Йорк, 1990; Замітка до родоводу пред­ків М. Грушевського // Свобода. 1992, 23 січ.

Літ.: Чопик Д. Б. Наука, історія та ре­­лігія у творах д-ра М. Лабуньки // Сво­­бода. 2000, 9 черв.; Лабунька Миро­­слав: [Некролог] // УІЖ. 2004. № 2.

А. І. Жуковський

Стаття оновлена: 2016