Лавр - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лавр

ЛАВР (Шкурла Василь Михайлович; 01. 01. 1928, с. Ладомирова, нині Пряшів. краю, Словаччина – 16. 03. 2008, м-ко Джорданвілль, шт. Нью-Йорк, США) – церковний діяч РПЦ за кордоном. З походження русин. Ордени св. рівно­апостол. великого князя Володимира 2-го ступ. (2007) і преподобного Сергія Радонезького 2-го ступ. (2008). Від 1939 мешкав при Ладомирів. монастирі св. Іова Почаєвського, 1944 став його послушником. У тому ж році разом із братією виїхав до Німеччини, згодом – до Швейцарії, 1946 – до США. Вступив до Свято-Троїц. монастиря у Джорданвіллі. 1950 висвяч. на ієродиякона, 1954 – на ієромонаха. У тому ж році закін. Свято-Троїц. духовну семінарію, де й викладав. 1959 возвед. у сан ігу­мена, 1966 – архімандрита. 1967 хіротонізов. на єпископа Мангеттенського, вікарія Сх.-Амер. єпархії, признач. секр. Архієрей. Синоду. Від 1976 – управляючий Троїц.-Сіракуз. єпархії, правлячий архієрей, настоятель Свято-Троїц. монастиря, ректор Свято-Троїц. духов. семінарії, ред. ж. «Православная Русь», «Православная жизнь», «Православный путь». 1981 возвед. у сан архі­єпископа. Від 2001 – першоієрарх РПЦ за кордоном, митрополит Сх.-Амер. і Нью-Йоркський. 2007 у Москві разом із патріархом Московським і всієї Русі Алексієм ІІ (Рідігером) підписав Акт про канонічне спілкування РПЦ за кордоном і РПЦ.

о. Г. Кризина

Стаття оновлена: 2016