Лавренко Михайло Теодорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лавренко Михайло Теодорович

ЛАВРЕ́НКО Михайло Теодорович (1901, Чернігівщина – після 1980, м. Нью-Йорк, США) – письменник, художник-аматор. Як вояк 1-ї Київ. юнац. школи ім. Б. Хмель­ниць­кого брав участь у бою під Крутами (1918), в якому був поранений. Учасник укр. повстання у м. Борзна (нині Черніг. обл.). За свідченням П. Василенка, Л. у роки 2-ї світ. війни воював у лавах УПА (псевд. Тло). Після війни жив у Франції, потім у США, мешкав у Брукліні. Писав поезію, прозу, драматургію, публіцистику. Автор кн. спогадів «Крути: Збірка у пам’ять героїв Крут», яку упорядкували О. та Н. Зін­ке­вичі (К., 2008), лірич. зб. «Перша копа», «Брама золота», драм. творів «Пархимові ласощі, або “Бачили очі, що купували – їжте, хоч повилазьте”» (усі – 1970), «Арсенал» (1976). Голодомору 1932–33 в Україні присвятив проз. кн. «Два колоски» (1973), в якій йдеться про реальні події в с. Стетківці Янушпіл. р-ну Бердичів. округи (нині Чуднів. р-ну Житомир. обл.), оповідання «Див­ні діла твої, Господи!» (1975), «Щедрий вечір» (1976; усі – Нью-Йорк). Графічне оформлення усіх книг – в автор. виконанні. Писав також оповідання, присвяч. воякам УПА («В житах золотавих»), гуморески («Як я гусаками торгував») тощо.

Літ.: Ковалів П. Шляхи і засоби боротьби за культуру української мови // Сучасність. 1965. Ч. 6; Луців Л. Про нові видання // Свобода. 1977, 29 листоп.

В. П. Мацько

Стаття оновлена: 2016