Лаврентій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лаврентій

ЛАВРЕ́НТІЙ (Мигович Михайло Михайлович; 14. 12. 1959, с. Керецьки Сваляв. р-ну Закарп. обл.) – церковний діяч УПЦ КП. Орден князя Володимира Великого 3-го ступ. (2012). Закін. Моск. духовну семінарію (1983) і академію (1992). У 1983 прийняв чернечий постриг і рукопоклад. у сан ієродиякона, 1989 – ієромонаха, 1993 возвед. у сан архімандрита. Був настоятелем Вознесен. собору в м. Хуст (Закарп. обл.); 1990–92 – Полтав. кафедрал. собору; від 1992 – голова видавн. відділу УПЦ МП; від 1996 – секр. Синоду Латв. православ. Церкви та проректор Ризької духов. семінарії; 2000–02 служив у Білорус. православ. Церкві; від 2004 – керуючий справами УАПЦ. 13 грудня того ж року в Свято-Андріїв. со­­борі в Києві хіротонізов. на єпи­скопа Полтавського. На поч. 2005 перейшов до УПЦ КП, при­­знач. єпископом Харківським і Богодухівським, керуючим Хар­­ків. єпархією; від 2013 – єпископ Васильківський, вікарій Київ. єпархії.

А. С. Мирончук

Стаття оновлена: 2016