Лаврентьєв Михайло Тихонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лаврентьєв Михайло Тихонович

ЛАВРЕ́НТЬЄВ Михайло Тихонович (справж. – Єршов; листопад 1834, с. Берьозовка Тамбов. губ., Росія – 1907, м. Ростов-на-Дону, Росія) – повітроплавець. Походив із родини селян-кріпаків. На час ска­сування кріпацтва 1861 меш­кав у Харкові. Спочатку наймитував, згодом відкрив кухмістерську, влаштовував розважал. заходи із використанням феєрверків та ілюмінації. Під враженням від демонстрац. польотів франц. аеронавта Бюнеля захопився повітроплаванням. На власні кошти побудував повітр. кулю (об’єм 1150 м3), на якій 28 квітня 1874 здійснив політ із тер. Харків. газового з-ду (його дир. безкоштовно надав необхід. газ), що став чи не пер­шим у Рос. імперії польотом аеронавта на аеростаті вітчизн. виготовлення. На другій кулі під назвою «Харків» піднявся у повітря 16 червня того ж року. Також організовував польоти у Москві, Ростові-на-Дону, Одесі та ін. містах. У 1880-х рр. планував здійснити переліт із Рос­това-на-Дону до С.-Пе­тербурга (не реалізов. через нестачу коштів), в останні роки життя працював над проектом керов. літаючого апарата, незалеж. від напряму вітру (дирижабля чи лі­­така), однак креслення та рукописи не збереглися.

Літ.: Сообщение о полете М. Т. Лаврентьева на воздушном шаре в г. Одес­се // Одес. листок объявлений. 1879, 8 сент.; Ковань М. Михаил Тихонович Лаврентьев. Х., 1958; Воздухоплавание и авиация в России до 1907 г.: Сб. док. и мат. Москва, 1959; Власко В. Е. Первый аэронавт Харькова М. Т. Лаврентьев // Тезисы докл. краевед. чтений за 2011. Ч. 2. Х., 2011.

В. Є. Власко

Стаття оновлена: 2016