Лаврентьєва Олена Хомівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лаврентьєва Олена Хомівна

ЛАВРЕ́НТЬЄВА Олена Хомівна (12. 09. 1937, с. Єрмаківка, нині Омської обл., РФ) – поетеса, публіцистка. Чл. СП СРСР (1971). Міжнар. премія ім. Ю. Долгорукого (2009). Закін. Донец. пед. ін-т (1961). Відтоді вчителювала у Донец. та Луган. обл., була літпрацівником г. «Комсомолец Донбасса» (1964–66), «Железнодорож­ник Донбасса» (1966–74; обидві – Донецьк), постій. автором всесоюз. ж. «Юность» (Москва, 1977–87), від поч. 1990-х рр. – дописувачка г. «Донецький кряж», ж. «Донбас» (обидва – Донецьк). Мешкає в Донецьку. Пише рос. мовою. Авторка поет. зб. «Эхо» (1964), «На лесной тропе» (1968), «Не только о себе» (1976), «Бе­лый дождь» (1979), «Горицвет» (1984), «Смородина» (1987), «Раздели со мною путь» (1991), «Зажженная свеча» (2001), «Ко­­роткие дни» (2009; усі – Донецьк), «Стук в окошко» (К., 1985), «Залесье» (Москва, 1986), «Затерян­ный клад: Избранное» (К., 1989) та кн. для дітей «Маленькие истории» (1996), «Петушок» (2005; обидві – Донецьк). Гол. теми – захист культури, моральності, духов. здоров’я.

М. Ф. Слабошпицький

Стаття оновлена: 2016