Лавреньова Наталія Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лавреньова Наталія Василівна

ЛАВРЕНЬО́ВА Наталія Василівна (16. 01. 1954, Москва) – співачка (мецо-сопрано). Засл. арт. України (2011). Закін. Моск. муз. уч-ще (1976), Одес. консерваторію (1982; кл. І. Лебедєвої). Працювала солісткою Крим. (1982–84) та Київ. (1984–94) філармоній. Від 1995 – у Нац. Будинку орган. та камер. музики (Київ). Володіє легким, рухливим голосом м’яко­го тембру, рівним у всіх регістрах. У репертуарі – темат. кон­цертні програми, твори від доби Ренесансу до сучас. музики і фольклору. Серед сольних програм – «Аве, Марія!», «Пушкін і музика», «Антологія оперної партії», «Вечір романсу та української пісні», «Перлини ста­ровинного російського романсу». Гастролі в Чехії, Італії, Люксембурзі, Бельгії, Німеччині. Має фонд. записи на радіо і телеба­ченні. Вийшло 2 компакт-диски – «Вокальні твори з органом» (2001), «Осінній сон» (2004) та грамплатівка на фірмі «Мелодія» із записами пісень на вірші В. Бровченка (1991).

Партії: Ольга («Євгеній Онєгін» П. Чай­ковського), Любаша («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Ваня («Життя за царя» М. Глінки), Даліла («Самсон і Даліла» К. Сен-Санса).

Літ.: Маховський О. Московка з душею українки // Веч. Київ. 2006, 23 черв.

Л. В. Михайленко

Стаття оновлена: 2016