Лаврик Валентина Яківна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лаврик Валентина Яківна

ЛА́ВРИК Валентина Яківна (21. 09. 1921, ст. Няндома, нині місто Архангел. обл., РФ – 14. 05. 1975, Київ) – лікар-токсиколог, патофізіолог. Дружина Семена, мати Андрія Лавриків. Д-р мед. н. (1970). Закін. Архангел. мед. ін-т (1943). Працювала військ. лікарем. 1946–53 – в Ін-ті переливання крові і невідклад. допомоги (нині Ін-т патології крові та трансфуз. медицини НАМНУ, Львів); водночас 1947–53 – викл. Львів. фельд­шер.-акушер. школи; 1954–75 – ст. н. с. Київ. НДІ фармакології та токсикології. Вивчала вплив на організм людини іонізуючого випромінювання, особливості патогенет. терапії промен. хворо­би. Авторка розділів у кн. «Цито­токсины в современной медицине» (т. 1, 1956; т. 2, 1960), «Организация медицинского обе­­спечения населения при мас­совых поражениях» (1957, спів­авт.; усі – Київ), «Медицинская радиология» (Москва, 1960, спів­авт.).

С. В. Покровська

Стаття оновлена: 2016