Лаврик Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лаврик Іван Іванович

ЛА́ВРИК Іван Іванович (05. 07. 1922, с-ще Черемушне, нині Зміїв. р-ну Харків. обл. – 04. 11. 1993, Харків) – військовик. Герой Рад. Союзу (1943). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від липня 1941. Навч. у Харків. маш.-буд. технікумі, закін. прискор. курс Харків. уч-ща протитанк. артилерії (1942), курси удосконалення офіцер. складу (1951). Відзначився у вересні 1943 під час форсування Дніпра побл. с. Домоткань Верхньодніпров. р-ну Дніпроп. обл. Брав участь у визволенні Правобереж. України, Польщі. Демобілізов. 1945. Від 1949 про­довжив службу в армії. Від 1977 – полковник запасу. Мешкав і пра­цював у Харкові. У Змієві Л. вста­новлено пам’ят. знак.

В. Д. Надточій

Стаття оновлена: 2016