Лавриненко Ярослав В’ячеславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лавриненко Ярослав  В’ячеславович

ЛАВРИНЕ́НКО Ярослав В’ячеславович (27. 06. 1970, Київ) – живописець. Син В. Лавриненка. Чл. НСХУ (1997). Закін. Укр. АМ (Київ, 1996; майстерня В. Шаталіна). Відтоді пра­­цює у Києві: дизайнер фірми «Схід-електроніка»; від 1998 – ст. викл. живопису та дизайну міжрегіонал. ін-ту удосконален­ня вчителів; 2000–04 – викл. каф. рисунку ун-ту буд-ва та арх-ри; на твор. роботі; від 2014 – засн. і дир. худож. студії «Холст». Учас­ник всеукр. мист. виставок від 1989. Персон. – у Києві (1998, 2006–08). Створює пейзажі, натюрморти, темат. картини в імпресіоніст. стилі.

Тв.: «Раб», «У полі», «Карпати після дощу» (усі – 1990), «Загибель товариша» (1991), «Україна – мати», «Творення» (обидва – 1992), «Весна», «Сповідь», «Замкова гора» (усі – 1993), «Ко­­зацька рада» (1995), «Бандуристе, орле сизий, чому не співаєш?» (1996), «Син Божий» (1997), «Художник» (1998), «Женці» (2003), «Соняшники» (2014).

Ф. М. Гуменюк

Стаття оновлена: 2016