Лавренков Володимир Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лавренков Володимир Дмитрович

ЛАВРИНЕ́НКОВ Володимир Дмитрович (17. 05. 1919, с. Птахино, нині Смолен. обл., РФ – 14. 01. 1988, Київ) – військовик. Генерал-полковник авіації (1971). Двічі Герой Рад. Союзу (1943, 1944). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1940. Закін. Чугуїв. військ.-авіац. уч-ще (Харків. обл., 1941), Військ. ака­­де­мію ім. М. Фрунзе (1948), Військ. академію Генштабу (1954). До кінця 1945 здійснив 560 бойових вильотів, особисто збив 35, у складі групи – 11 літаків ворога. Після вій­ни служив у військах ППО в Києві: 1945–46 – ком-р авіаполку, 1949–51 – авіац. дивізії, від 1955 – винищув. авіації, від 1962 – 1-й заст. ком-ра 8-ї окремої армії, 1968–77 – ком-р цієї ж армії. Відтоді – начштабу–заст. нач. цивіл. оборони УРСР, 1984–88 – військ. консультант Київ. військ. уч-ща ППО. Депутат ВР Білорус. РСР 7-го скликання та ВР УРСР 8–10 скликань. На будинку у Киє­­ві, де мешкав Л., встановлено мемор. дошку; в м. Починок Смо­лен. обл. – погруддя; його ім’я увіковічнено на Алеї Героїв у Чугуєві.

Тв.: Сокол-1. Москва, 1976; Без вой­­ны. К., 1982; Возвращение в небо. 2-е изд. Москва, 1983; Колокола памяти. К., 1986 (спів­авт.); Сокол-2. К., 1989 (спів­авт.).

Літ.: Бессмертные подвиги. Мос­ква, 1980; Покрышкин А. И. В небе войны. Новосибирск, 1988; Бодрихин Н. Г. Советские асы. Москва, 1998.

П. Д. Пиріг

Стаття оновлена: 2016