Лавришин Зиновій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лавришин Зиновій Васильович

ЛАВРИ́ШИН Зиновій Васильович (04. 06. 1943, с. Рудники, нині Микол. р-ну Львів. обл.) – композитор, піаніст, диригент, музичний редактор. Зарубіж. чл. НСКУ (1998). Від 1949 мешкає у Торонто, де закін. Королів. муз. академію (1961), Ун-т (1969; кл. Д. Вайнцвайґа). Учень Л. Туркевича (диригування), Л. Колесси, Е. Мосса (фортепіано). Брав уроки композиції в А. Жоліве (Париж, 1965–66). Пра­цював диригентом і кер. низки хорів: дівочого «Лісова пісня» (також його засн., 1963–64, Торонто); дит. «Чайка» (м. Гамільтон, Канада); чол. «Бурлака»; мі­­шаного «Боян» (1967–78); хорів при церквах св. Йосафата, св. Єв­харистії, св. Покрови (1982–2013; усі – Торонто), разом із якими гастролював містами Канади, США, Європи. Як співзасн. Т-ва укр. опери в Канаді (1978) був диригентом опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», із власною оркестров­кою, увертюрою (інсценізована у Торонто), хормейстером опер М. Лисенка «Наталка Полтавка», А. Вахнянина «Купало». Диригував симф. концертом «Укра­їнський день» у м. Гамільтон, муз. виставою «Запорозький герць» у Канаді й Великій Британії. Був кер. збірних хорів у 3-х концертах духов. музики у Торонто. Автор 2-х симфоній, 3-х Літургій, панахиди, музики до к/ф «Марічка», «Ніколи не забуду», «Жнива розпачу», а та­­кож вокал., хор. творів для різних складів хору, циклу «Молитова за Патріарха» (2010–13). У 1000-ліття хрещення України (1988) диригував у Торонто кон­цертом збірних хорів та симф. оркестром. Муз. і тех. ред. «Рукописної спадщини А. Веделя», «Українських народних мелодій» З. Лиська (т. 7–11), зб. «Пісні, думи та романси з репертуару Й. Гошуляка». У музиці використовує мелос укр. нар. пісні у поєднанні з класич. технікою міцної опори на гармон.-поліфон. основу. Зібрав і упорядкував зб. «Пісні УПА» (т. 25 «Літопису УПА», Торонто; Л., 1996–97), до якої увійшли окре­мі композиції Л. на повстан. тексти. Тв.: для симф. оркестру – Симфонія (1969); кантати – «Великий день» для баритона, мішаного та чол. хорів, симф. оркестру (1988, сл. О. Тарнавського); сюїти для мішаного хору – «При битій дорозі» (2002, у 5-ти ч. на теми укр. нар. пісень); «Ольжичіана» для соліста, фортепіано (2012, сл. О. Оль­жича), «Золотий гомін» для соліста, оркестру (2014, сл. П. Тичини); Соната для віолончелі та фортепіано (1968); Варіації для скрипки і фортепіано (1975); Концерт для мішаного хору «Похвалімо славних мужів» (2003, на біблійні тексти), «Будь здорова, землице» (2010, на тему емігрантів до Канади), «Сім струн» для хорів і солістки (2013, сл. Ле­­сі Українки).

Літ.: Українські композитори. Едмон­тон, 1986; Кияновська Л. З-за піднятої завіси // Музика. 1992. № 1; Грабовсь­кий В. Національна стихія творчості // Там само. 2007. № 6.

В. С. Грабовський

Стаття оновлена: 2016