Лавров Давид Мелітонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лавров Давид Мелітонович

ЛАВРО́В Давид Мелітонович (09(21). 06. 1867, м. Єлець Орлов. губ., нині Липец. обл., РФ – 26. 12. 1928, Одеса) – фармаколог, біохімік. Д-р медицини (1897), проф. (1903). Закін. фіз.-мат. (1890) та мед. (1893) ф-ти Моск. ун-ту, де й працював до 1895. У 1895–97 – у терапевт. відділ. Обухов. міської лікарні для чорноробів; водночас від 1895 – у Військ.-мед. академії (обидві – С.-Пе­тербург). 1898–1900 стажувався за кордоном, зокрема в Маґдебур., Ляйпциз. та Кеніґсбер. (нині Калінінград, РФ) ун-тах. Від 1900 – в Ін-ті експерим. медицини (С.-Пе­тербург): від 1902 – пом. зав. особливої лаб. із заготовки протичум. препаратів; водночас від 1901 – приват-доц. Військ.-мед. академії; від 1903 – зав. каф. фармакології, дієтетики й історії медицини, 1909–11 – декан мед. ф-ту Юр’єв. ун-ту (нині Тарту, Естонія), 1907 брав участь в орг-ції при Ун-ті Мед. т-ва ім. М. Пирогова, 1912–13 був його головою. Неодноразово перебував у закордон. наук. відрядженнях у Німеччині, Франції та ін. 1918 разом з Ун-том евакуйов. до м. Воронеж (Росія), признач. чл. Комісії з орг-ції Воронез. ун-ту, де створив і очолив каф. фармакології. 1922–28 – зав. каф. фармакології Одес. мед. ін-ту. Вивчав вплив лецитинів на організм тварин, роль лецитинів у механізмі дії лікар. речовин, хімізм перетравлення білків. Автор по­­сібника «Основы фармакологии и токсикологии» (О., 1923; укр. мовою – Х.; О., 1930) та розділу в 1-му томі кер-ва для лікарів і студентів «Основы тера­пии» (Ленинград; Москва, 1925).

Пр.: К вопросу о химизме пептического и триптического переваривания белковых веществ. С.-Пе­тербург, 1897; К вопросу о влиянии лецитинов на животных (1-е сообщение) // Харьков. мед. журн. 1912. Т. 14, № 9; К вопросу о влиянии лецитинов на живот­ных (2-е сообщение) // Там само. 1915. Т. 19, № 3; К вопросу о влиянии ле­­ци­ти­нов на действие лекарственных веществ // Журн. н.-и. каф. в Одессе. 1925. Т. 2, № 1; О фармакологических свойствах лецитинов // КМ. 1926. Т. 4, № 7. Літ.: Цыганов С. В. К истории отечественной фармакологии: Профес­сор Д. М. Лавров (1867–1928) // Фар­макология и токсикология. 1951. Т. 14, вып. 1; Волков В. А., Кулико­ва М. В. Российская профессура. XVIII – начало XX вв. Биологические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Пе­тербург, 2003; Васильев К. К., Бека­ло М. С., Кресюн В. И., Годо­ван В. В. Заведующий кафедрой фармакологии Одесского медицинского института профессор Д. М. Лавров (1867–1928) // Інтегративна антропологія. 2012. № 2(20); Биогр. словарь профессоров ОМУ.

К. К. Васильєв

Стаття оновлена: 2016