Лавров Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лавров Олександр Іванович

ЛАВРО́В Олександр Іванович (17. 08. 1936, с. Дергаєво Моск. обл.) – художник-мультиплікатор. Чл. НСКінУ (1966). Закін. ВДІК (Москва, 1960; майстерня І. Іванова-Вано, І. Сазонова). Відтоді працю­вав до 1992 на студії «Укранімафільм»: художник-постанов­ник, художник-мультиплікатор; 1992–98 – художник студії «Борис­фен-С» (обидві – Київ). Від 1998 – на твор. роботі. Як художник-мультипліктор та художник-постановник оформив анімац. стріч­ки: «Заєць і їжак» (реж. І. Гур­вич), «Непосида, М’якуш і Нетак» (реж. Н. Василенко; обидві – 1963), «Невмивака» (1964, реж. М. Драйцун, Б. Храневич), «Як козак щастя шукав» (1969), «День восьмий, або Перший урок мислення» (1971; обидві – реж. В. Дахно), «А ви, друзі, як не сідайте…» (1972, реж. Ц. Ор­шанський). Художник-постанов­ник анімац. кінокартин: «Микита Кожум’яка» (1965, реж. Н. Ва­силенко, спів­авт.; диплом 2-го Вкф, Київ, 1966), «Ведмежа і той, хто в річці живе» (1966; Ґран-Прі 2-го Мкф дит. і юнац. фільмів, м. Ґотвальдов, Чехословач­чина, нині Злін, Чехія, 1967), «Роз­патланий горобець» (1968; оби­дві – реж. А. Грачова). Худож­ник-аніматор анімац. фільмів: «Півник і сонечко» (1974), «Знахідка» (1986; обидва – реж. Б. Хра­­невич), «Обережно – нерви!» (1975, реж. Є. Сивокінь), «Будьонівка» (1976; диплом 10-го Вкф, Риґа, 1977), «Каїнові сльози» (1981; обидва – реж. Т. Павленко), «Пригоди капітана Врун­геля» (1976–79), «Лікар Айболить» (1984), «Острів скарбів» (1988; усі – реж. Д. Черкаський), «Як козаки олімпійцями стали» (1978; бронз. медаль Вкф спорт. фільмів, Ленінград, нині С.-Пе­тербург, 1978; диплом Мкф, м. Вар­­на, Болгарія, 1979), «Сімейний марафон» (1982; срібна медаль 9-го Вкф спорт. фільмів, м. Каунас, Литва, 1983; обидва – реж. В. Дахно), «Сезон полювання» (1981, реж. О. Вікен; ди­плом 15-го Вкф, Таллінн, 1982), «Савушкін, який не вірив у дива» (1983, реж. О. Баринова; 2-й приз 16-го Вкф, Ленінград, 1983), «Три Паньки» (1989, реж. Є. Пружанський), «Клініка» (1993, реж. О. Бубнов).

О. Б. Парфенюк

Стаття оновлена: 2016