Лаврунов Кость Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лаврунов Кость  Олександрович

ЛАВРУНО́В Кость Олександрович (12. 06. 1907, Полтава – 18. 12. 1968, Херсон) – письменник, літературознавець. Канд. філол. н. (1950). Чл. СПУ (1963). Закін. Полтав. ІНО (1933), навч. в аспірантурі (1933–36), водночас учителював. Від 1936 викладав укр. літ-ру у ВНЗах, був зав. каф. укр. літ-ри Запоріз. (1943–48, водночас 1944–48 – заст. дир.) та Херсон. (1948–68, одночасно 1955–66 – декан філол. ф-ту) пед. ін-тів. Ще в шкільні роки на вірші Л. звернув увагу Панас Мирний і заохотив до творчості. У студент. роки його вірші і проз. твори часто публікувалися у полтав. г. «Робітник», «Більшовик Полтавщини», альманасі «Молот», ж. «Наше слово». Знач. вплив на творчість початківця зробив письменник П. Ка­­пельгородський. У повоєн. час свої оповідання друкував у альманасі «Наддніпрянські зорі» (Київ), г. «Ленінський прапор» (Херсон), «Літературна Україна» (Київ). Наук. праці присвяч. переважно творчості Панаса Мир­ного («З історії створення соціально-психологічного роману “Повія”», 1955; «Панас Мирний і російська народницька література 60–70-х років ХІХ ст.», 1961 тощо). У херсон. г. «Наддніпрянська правда» опублікував наук.-популярні статті про Г. Сковороду, І. Котляревського, М. Кропивницького, О. Гончара та ін. Автор зб. оповідань для дітей та юнацтва «Світлячок» (Хн., 1961), «Конвалії» (О., 1966). Літ. спадщина Л. зберігається у Херсон. обл. архіві.

Літ.: Матеріали до українського біографічного словника. Літературна Пол­тавщина // Арх. України. 1966. № 4; Кость Лаврунов. Автобіографія // Ротач П. І слово, і доля, і пам’ять… П., 2000; Чухонцева Н. Творчі обрії Костя Лаврунова // Вісн. Таврій. фундації. 2007. Вип. 4; Каляка М. М. Лаврунов Кость Олександрович // Літературна лоція Херсонщини (ХХ – початок ХХІ ст.). Хн., 2009.

П. П. Ротач

Стаття оновлена: 2016