Лаврунов Кость Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ЛАВРУНО́В Кость Олександрович (12. 06. 1907, Полтава — 18. 12. 1968, Херсон) — письменник, літературознавець. Кандидат філологічних наук (1950). Член СПУ (1963). Закін. Полтав. ІНО (1933), навч. в аспірантурі (1933–36), водночас учителював. Від 1936 викладав укр. літературу у ВНЗах, був завідувач кафедри укр. літ-ри Запоріз. (1943–48, водночас 1944–48 — заступник директора) та Херсон. (1948–68, одночасно 1955–66 — декан філол. ф-ту) пед. інститутів. Ще в шкільні роки на вірші Л. звернув увагу Панас Мирний і заохотив до творчості. У студент. роки його вірші і проз. твори часто публікувалися у полтав. г. «Робітник», «Більшовик Полтавщини», альманасі «Молот», ж. «Наше слово». Знач. вплив на творчість початківця зробив письменник П. Капельгородський. У повоєн. час свої оповідання друкував у альманасі «Наддніпрянські зорі» (Київ), г. «Ленінський прапор» (Херсон), «Літературна Україна» (Київ). Наукові праці присвяч. переважно творчості Панаса Мирного («З історії створення соціально-психологічного роману “Повія”», 1955; «Панас Мирний і російська народницька література 60–70-х років ХІХ ст.», 1961 тощо). У херсон. г. «Наддніпрянська правда» опублікував наук.-популярні статті про Г. Сковороду, І. Котляревського, М. Кропивницького, О. Гончара та ін. Автор зб. оповідань для дітей та юнацтва «Світлячок» (Хн., 1961), «Конвалії» (О., 1966). Літ. спадщина Л. зберігається у Херсон. обл. архіві.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
