Лаврушин Володимир Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лаврушин Володимир Федорович

ЛАВРУ́ШИН Володимир Федорович (15(28). 05. 1912, Харків – 02. 03. 2003, там само) – хімік. Д-р хім. н. (1956), проф. (1957). Засл. діяч н. УРСР (1979). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Харків. ун-т (1935). Працював у Харків. хім.-технол. ін-ті (1945–53); від 1953 – у Харків. ун-ті: зав. каф. тех. хімії (1953–59), орган. хімії (1959–90), водночас – проректор з наук. роботи (1956–60), ректор (1960–66). Наук. дослідж.: синтез і вивчення фіз.-хім. методами властивостей орган. сполук, зокрема залежність між будовою та кольоровістю, люміне­сценцією, електр. властивостями і реакцій. здатністю орган. сполук. Відкрив явище гало­хромії третинних та ін. аліфатич. спиртів.

Пр.: К вопросу о галохромии // Уче­ные зап. Харьков. ун-та. 1957. Т. 95; Исследо­вания взаимодействия альфа, бетаненасыщенных кетонов с кислотами Льюиса // ЖОХ. 1966. Т. 36, вып. 8; Природа полос электронных спектров поглощения непредельных дикетонов // УХЖ. 1984. Т. 50, № 1; Окраска и стро­ение симметричных полиметиновых красителей с концевыми ароматическими ядрами // Там само. 1987. Т. 53, № 8; Исследование протоноакцепторной способности органических оснований методом ИК-спек­троскопии: Учеб. пособ. Х., 1990 (усі – спів­авт.).

Літ.: Владимир Федорович Лавру­шин: Биобиблиогр. указ. 1982; Ректори Харківського університету (1805–2014): Біобібліогр. довід. 2015 (обидві – Харків).

М. О. Мчедлов-Петросян

Стаття оновлена: 2016