ЛАВСОНІ́Т — рідкісний мінерал, водний алюмосилікат кальцію і алюмінію острівної будови. На­званий на честь шотланд. і амер. мінералога А.-К. Лавсона. Л. уперше виділив і описав 1895 англ. і амер. мінералог Ф.-Л. Рансоме. Формула: за Є. Лазаренком — CaAl2[(OH)2|Si2O7]·H2O; за амер. петро­графом і геохіміком К. Фре­єм — 4[CaAl2Si2O7(OH)2·H2O]. Міс­­тить (у %): CaO — 17,77; Al2O3 — 32,69; SiO2 — 38,09; H2O — 11,45. Має ромбічну сингонію; форми виділе­н­ня: кри­стали таблитчас­ті та призматичні, волокнисті агре­гати. Густина 3,09; твердість 6,5–8,0. Колір ясно-блакитний до без­барвного; блиск скляний до масного; напів­про­зорий; рис­ка біла. Проявляється у ви­гляді зерен у метаморфіч. породах; є продуктом зміни анортиту в габро та діоритах, а також другоряд. мінералом у деяких сланцях і ґнейсах, іноді трапляється разом з глаукофаном; асоціює з пумпеліїтом або ним заміщується. Гол. знахідки: у штатах Вашинґтон і Каліфорнія (США), на о-вах Сулавесі (Індонезія) та Корсика (Франція), франц. і італ. тер. Альп, у горах Канто (Японія) та побл. м. Тевсенлі (Туреч­чина). Виявлено й в Україні.