Лавський Віктор Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лавський Віктор Михайлович

ЛА́ВСЬКИЙ Віктор Михайлович (19. 10. 1914, с-ще Дмитріївка, нині м. Макіїв­ка Донец. обл. – 19. 06. 2012, Москва) – військовик, громадсь­кий діяч. Канд. військ. н. Учасник громадян. війни в Іспанії (1936–39), рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1933. Закін. Харків. льотну школу (1936), штурман. ф-т Військ.-повітр. інж. академії (1937), Військ. академію Ген­штабу (1952; обидві – Москва). Під час 2-ї світ. війни брав участь у боях на Пд.-Зх., Сталінгр. і 4-му Укр. фронтах. Після війни – нач. відділу штурман. служби Ген­штабу ВПС. 1950 – гол. штурман військ. авіац. експедиції «Північ-5». 1952–71 – гол. штурман–нач. упр. Військ ВПС Прикордон. лінії, гол. штурман 10-ї повітр. армії, гол. штурман ВПС–нач. упр. Генштабу ВПС; 1971–74 – нач. штурман. ф-ту Військ.-повітр. інж. академії. Від 1974 – генерал-лейтенант запасу. Відтоді – нач. групи, старший експерт Упр. Єдиної системи керування повітр. рухом цивіл. авіації. З ініціативи Л. урядом СРСР введено цілодобову трансляцію сигналів точного часу на радіо. Був почес. головою Міжнар. орг-ції інвалідів війн і військ. служби РФ, головою Асоц. рад. добровольців в Іспанії.

С. М. Куделко

Стаття оновлена: 2016