Лагермарк Герман Іванович
Визначення і загальна характеристика
ЛАГЕРМА́РК Герман Іванович (22. 05(03. 06). 1843, Фінляндія — 02(15). 11. 1907, Харків) — хімік. Доктор філософії (1866), професор (1885). Закін. гімназію в м. Або (нині Турку, Фінляндія) та Олександрів. університет у Гельсингфорсі (нині Гельсинкі, 1866), де відтоді й працював; 1871–1901 — у Харків. університеті: екстраординар. професор (від 1873), ординар. професор (від 1885), заслужений професор (від 1896) каф. хімії, водночас 1899–1901 — ректор. Читав курс орган. хімії і нетривалий час — неорганічної; очолював орган. відділ. хім. лаб.; 1902–06 — директор Нікіт. ботан. саду у Криму. Був гласним міської думи, працював у декількох комісіях, чл. Товариства дослідників природи при Харків. університеті, Хім. товариства в Берліні, Рос. хім. товариства при С.-Петербур. університеті. Брав участь у діяльності Харків. товариства письменності.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Об изомерных соединениях С2Н4ВrJ // Журн. Рус. хим. об-ва. 1873. Т. 5, вып. 7; Синтез тетроловой кислоты // Журн. Рус. физ.-хим. об-ва. 1879. Т. 11, вып. 4; Автоматическая водяная баня // Там само. 1880. Т. 12, вып. 8; Публичные чтения по техническим наукам, 1838–1863 гг.: Истор. очерк // Зап. Харьков. університета. 1896. Кн. 3; О причине образования скрытного изображения на фотографических броможелатинных пластинках // Фотографичес. обозрение. 1896. № 2.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
