Лагода Валентин Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лагода Валентин  Костянтинович

ЛА́ГОДА Валентин Костянтинович (справж. – Лагодзинський; 14(27). 05. 1913, с. Степанці, нині Канів. р-ну Черкас. обл. – 10. 01. 1991, Київ) – поет, гуморист. Чл. СПУ (1957), літ. орг-ції «Молодняк». Обл. літ. премія ім. С. Олійника (1984). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Навч. у Дніпроп. ун-ті (1938–41). Дебютував 1927 у харків. дит. ж. «Червоні квіти». Автор поет. і гуморист. зб. «Квітень» (1953), «За нашими Карпатами» (1954), «Що посієш, те й пожнеш» (1955), «Мокрим рядном» (1958), «Нат­хнення» (1960), «Хто в бороні, хто в стороні» (1961), «Хоч круть, хоч верть» (1962), «Бурхливий плин» (1963), «Хай буде гаразд» (1964), «Деруни й розтягаї» (1966), «Віддамо належне», «З персональним привітом» (обидві – 1967), «Гаряча завивка» (1968), «Сатана у целофані» (1971), «Цвіт і тля» (1973), «Що правда, то правда» (1980), «Вимушена посадка» (1982); комедії «Заяча позиція» (1959); книг для дітей «Веселе люстерко» (1973), «Ганнуся і Михась» (1975) та ін. У сатир.-гуморист. творах викриває хапуг, бюрократів і нероб, висміює міщан. звичаї у побуті тощо. Писав тексти пісень для хору ім. Г. Верьовки (зб. «Над широким Дніпром», 1978 та «Солов’їний край», 1985). Усі зазнач. твори видані у Києві. Переклав низку творів С. Михалкова, В. Корбана, Н. Гілевича, С. Кудаша, А. Дарбні, М. Сюндюкле та ін. Деякі книги та окре­мі вірші Л. перекладено ін. мовами світу.

Тв.: Кому чолом, кого помелом. К., 1973; Гумор, сатира, лірика. К., 1983; Фатальна необачність. К., 1988; рос. перекл. – За нашими Карпатами. Мос­­ква, 1954; Кукольная комедия. Мос­ква, 1959.

Літ.: Бурляй Ю. Поет, його тема та майстерність // Вітчизна. 1953. № 9; Ковінька О. Співець ліричного й сатиричного… // Дніпро. 1973. № 5; Шаблі­овський Є. Пісня над Славутичем // Лагода В. Над широким Дніпром. К., 1978; Косяченко В. Лірично, пісенно усміхнений // Косяченко В. Любов’ю окрилений сміх. К., 1985.

П. М. Перебийніс

Стаття оновлена: 2016