Лагоріо Олександр Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лагоріо Олександр Євгенович

ЛАГО́РІО Олександр Євгенович (15(27). 08. 1852, м. Феодосія, нині АР Крим – 01. 08. 1922, Берлін) – мінералог, петрограф, кристалограф. Двоюрід. брат Л. Лагоріо. Чл.-кор. С.-Пе­тер­бур. АН (1896). Закін. Дерпт. ун-т (нині м. Тарту, Естонія), де й розпочав свою наук. діяльність: 1875 отримав ступ. канд. мінералогії та був призначений на посаду ст. асист., 1877 здобув ступ. ма­гістра. Після отримання 1880 док­­тор. ступ. обійняв посаду ад’юнкт-проф. (1885 обраний ординар. проф.) Варшав. ун-ту, у ньому потім також працював: від 1881 – секр., 1894–1901 – деканом ф-ту фіз.-мат. наук. Був одним із засн. і першим дир. (1898–1906), а також деканом гірн. відділ. Вар­­шав. політех. ін-ту. 1904–17 – управляючий навч. відділу, чл. ради з навч. справ і голова вченого ком-ту Мін-ва торгівлі та пром-сті Рос. імперії. Л. одним з перших почав застосовувати мікроскоп. метод вивчення маг­мат. гір. порід. Розглядав розплавлену магму як пересичений розчин силікатів, аналогіч. до сольових розчинів. Порядок кристалізації мінералів поясню­вав виділенням тих сполук, якими магма на даний момент пересичена. Довів, що причиною різноманіття вивержених порід є кристалізац. диференціація магми. 1885 склав першу геол. карту гір. масиву Карадаг у сх. частині Гол. пасма Крим. гір, а 1897 провів там петрогр. опис вулканіч. порід. Він першим визначив, що вік карадаз. вулканізму датується верхньоюр. часом. На Карадазі його ім’ям на­­звана велика відвісна стіна над ущелиною Ґяур-Бах. Автор низ­ки праць, зокрема «Mikrosko­pische Analyse ostbaltischer Ge­­birgsarten» (1876), «Die Andesite des Caucasus» (1878), «Verglei­chend petrographische Unter­su­chungen über die massigen Ges­teine der Krym» (1880), «Über die Natur der Glasbasis, sowie der Krystallisationsvorgänge im erup­tiven Magma» (1887), «О причинах разнообразия изверженных пород» (1897).

Літ.: Резников А. П. Лагорио и его роль в развитии петрографии // Очерки по истории геол. знаний. Москва, 1955. Вып. 5.

В. П. Кирилюк

Стаття оновлена: 2016