Лаґерлеф Сельма-Отіліана-Ловіса - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лаґерлеф Сельма-Отіліана-Ловіса

ЛА́ҐЕРЛЕФ Сельма-Отіліана-Ловіса (Lager­löf Selma Ottiliana Lovisa; 20. 11. 1858, маєток Морбака, провінція Вермланд, Швеція – 16. 03. 1940, там само) – шведська письменниця. Нобел. премія з літ-ри (1909). Чл. Швед. Академії (1914). Була прикута хворобою до ліжка 1860–67. Закін. Вищу учит. семінарію (Стокгольм, 1885). Учителювала (1885–95). Тяжіла до неоромантизму. Свою кн. «Gösta Berlings saga» («Сага про Єсту Берлінґа») визначила як проз. казку в формі роману, де добро протиставлено силам зла. Консерватив. утопізм Л. щодо патріарх. минувшини позначився на творах 1890-х pp. – поч. 20 ст., зокрема романі «Antikrists mirak­ler» («Чуда антихриста», 1897), романі-дилогії «Jerusalem» («Єрусалим», 1901–02). В архаїч. традиціях Л. вбачала силу, що може протистояти наступові капіталізму (зб. новел «Osynliga län­kar» – «Невидимі зв’язки», 1894; зб. оповідань на основі давньо­сканд. фольклору «Drottningar i Kungahälla» – «Королеви Кун­ґагели», 1899; істор. трилогія «Löwen­­sköldska ringen» – «Перстень Левеншельдів», «Char­lotte Löwensköld» – «Шарлота Левен­шельд»; обидві – 1925; «Anna Svärd» – «Анна Сверд», 1928). Занепад і деградацію села, трагедію швед. селянства реалістично відображено в романі «Kej­­sarn av Portugallien» («Імператор Португалії», 1914). Всесвітньо відома кн. для дітей «Nils Holgers­sons underbara resa genom Sve­rige» («Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми», 1906–07) і зб. новел «Troll och människor» («Тролі та люди», 1915, т. 1; 1921, т. 2) – знайомство з історією Швеції, гімн її природі. Л. належить автобіогр. нарис «En saga om en saga» («Казка про казку», 1908), кн. «Mårbac­ka» («Морбака», 1922), «Ett barns memoarer» («Мемуари дитини», 1930), «Dagbok för Selma Ottilia Lovisa Lagerlöf» («Щоденник Сельми-Отіліани-Ловіси Лаґерлеф», 1932), пацифіст. роман «Bannlyst» («Вигнанець», 1918). Усі зазнач. книги видано у Стокгольмі. Писала також вірші. 1904 викупила будинок свого дитинства, проданий 1888 за борги після смерті батька. Наприкінці 1930-х рр. допомагала нім. художникам і письменникам рятуватися від переслідувань нацистів. Із поч. рад.-фін. війни у грудні 1939 віддала фонду допомоги Фінляндії свою золоту медаль нобел. лауреата, яку уряд їй згодом повернув. Окремі твори Л. переклали І. Франко, Дніпрова Чайка, К. Малицька, Б. Заклинський, М. Омельченко, З. Левицька, Н. Ро­манович, О. Сенюк, Л. Герасимчук, Г. Кирпа. У будинку Л. відкрито музей; встановлено пам’ятники у швед. містах Карлстад, Фалун, Суне і Ландскруна. На її честь названо астероїд № 11 061, вулицю в Гамбурзі (Німеччина), 1992 Л. увічнено на швед. банкноті 20 крон.

Тв.: укр. перекл. – Чуда Антихриста // ЛНВ. 1904. Т. 26, 27; Королеви Кунґагели. К., 1911; Пес Карло і лось Сивак // Світ дитини. 1926. Ч. 3; Різдвяні троянди // Поступ. 1929. Ч. 3; Довговічність св. Отця // Там само. Ч. 4: Хустина св. Вероніки // Там само. Ч. 6/10, 11/12; Письмо на землі // Жін. доля. 1938. Ч. 6/7; Великодня чарівниця // Нова хата. 1938. Ч. 8; Мишоловка // Жінка. 1939. Ч. 1/2; Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми. Л., 1964; Сага про Єсту Берлінґа. К., 1971; Скарбничка цісаревої // Франко І. Зібрання творів. К., 1980. Т. 25; Легенди про Христа. Л., 2005.

Літ.: E. Wägner. Selma Lagerlöf. Stock­holm, 1942; 1943; Брауде Л. Ю. Обнов­ленне волшебного мира // Брауде Л. Сказочники Скандинавии. Ленинград, 1974; V. Edström. Selma Lagerlöfs litterära profil. Stockholm, 1986.

Г. М. Кирпа

Стаття оновлена: 2016