Лада Софія Маркіянівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лада Софія Маркіянівна

ЛА́ДА Софія Маркіянівна (17. 10. 1941, м. Краків, Польща) – живописець, графік, художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Онука М. Ганушевського. Чл. Об’єдн. мистців-українців Америки (1965–81), Укр. спілки образотвор. мистців у Канаді (1986–96). Від 1949 – у США, де закін. Пенсильван. АМ (м. Філадельфія, 1965). Іконопису та церк. стінопису навч. як асист. С. Гординського у студії в Нью-Йорку (1975–79). Від 1981 – у Канаді. На твор. роботі. Учасниця худож. виставок від 1965. Персон. – у Філадельфії (1972–73, 1979), Балтіморі (1974), Мічиґані (1978), Нью-Йорку (1980; усі – США), Торонто (1974, 1992–93, 2007, 2013). Творчість Л. – світ фантазії, пов’яз. із дохристиян. віру­ваннями укр. народу, укр. літ-рою, зокрема віршами Б.-І. Ан­тонича, природою та фольклором, позначена впливом символізму і сюрреалізму; люд. фігури поєднані з рослин. світом у темнуватому колориті. Деякі роботи зберігаються в Укр. музеї у Нью-Йорку, ін. музеях США, Канад. музеї цивілізації (Оттава).

Тв.: «Хронос», «Богиня» (обидва – 1965), «Оновлення» (1966), «Нічні тіні» (1970), «Безглуздя», «Перший усміх ранку», «Розбиті мрії» (усі – 1972), «Квітка сонця», «Лісовий дух», «Аберація» (усі – 1974), «Кінець мандрівки» (1980), «Дочка сонця», «Чорнобильська Мадонна», «Провидіння», «Моє сонце» (усі – 1991), «Освітлення», «Місячні видіння» (обидва – 1992), «Перевтілення» (1993); серії – «Коло» (1965), «Казка про Мару» (1977–79), «Шепіт» (1980–86), «Мандрівка сонця» (1986); декор. композиції – «Голоси минулого» (1996), «Основні нитки», «Підійматися», «Весна» (усі – 2007), «Танцююче коло» (2013).

І. І. Макух-Федоркова

Стаття оновлена: 2016