Ладигін Борис Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ладигін Борис Іванович

ЛАДИ́ГІН Борис Іванович (17(29). 01. 1896, м. Сквира, нині Київ. обл. – 31. 10. 1981, Мінськ) – фахівець у галузі будівництва доріг. Д-р тех. н. (1957), проф. (1958), чл.-кор. АН Білорус. РСР (1959). За­­кін. Петрогр. ін-т інж. шляхів сполучення (нині С.-Петербург, 1921). Працював 1926–29 консультантом буд.-транс­порт. сек­­ції Держплану Білорус. РСР; 1929–31 – нач. сектору Голов­дортрансу Білорус. РСР; 1931–38 – зав. секції Білорус. автодорож. НДІ (усі – Мінськ); 1938–58 – у Саратов. автомоб.-дорож. ін-ті (РФ): 1946–58 – зав. каф. буд-ва та експлуатації автомоб. шляхів, водночас 1951–53 – декан дорож.-буд. ф-ту; 1958–66 – зав., 1966–81 – проф.-консуль­тант каф. буд-ва автомоб. шляхів Білорус. політех. ін-ту (Мінськ). Осн. напрям наук. дослідж. – буд-во й удосконалення шлях. покриттів. Розробив принципи класифікації ґрунтів, склав карти типових ґрунтів Білорусі; сформулював умови тех.-екон. доцільності використання місц. ка­­м’яних матеріалів (зокрема слаб­ких піщаників) у шлях. буд-ві та умови міцності й тривкості шлях. бетонів, систематизував їхні по­­казники. Його дочка – Ольга – отримала звання засл. арх. Білорус. РСР.

Пр.: Гравелистая дорога. Минск, 1936; Основы прочности и долговечности дорожных бетонов. Минск, 1963; Строительство автомобильных дорог. Минск, 1965 (спів­авт.); Принцип расче­та предельной вязкости битума, ми­­неральных бетонов по условиях сдвигоустойчивости дорожного покры­­тия // Докл. АН Белорус. ССР. 1967. Т. 1, № 8 (спів­авт.); Условия сдвигоустойчивости асфальтобетона в дорожном покры­тии в зависимости от накопления ос­­таточных деформаций // Там само. 1969. Т. 13, № 2 (спів­авт.); Прочность и долговечность асфальтобетона. Минск, 1972 (спів­авт.).

А. І. Шушківський

Стаття оновлена: 2016