Ладиженський Петро Анатолійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ладиженський Петро Анатолійович

ЛАДИ́ЖЕНСЬКИЙ Петро Анатолійович (10. 11. 1946, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл.) – композитор, педагог. Чл. СКУ (до 1988), СК РФ. Закін. Хмельн. муз. уч-ще (1966), Київ. консерваторію (1972; кл. М. Дремлюги). Відтоді викладав у Криворіз. (Дніпроп. обл.), 1985–95 – Новосибір. (РФ) муз. уч-щах. Від 1996 мешкає і працює у С.-Пе­тербурзі. Автор «Сборника диктантов для музыкальных училищ и консерваторий» (К., 1976), «Программы по музыкаль­ной композиции и тематические разработки», зб. пісень для дітей «Рыжий кот» (обидві – 2005, С.-Пе­тербург). Серед учнів – М. Бєлова. Тв.: балети – «Вій» (лібрето Т. Дубок за мотивами повісті М. Гоголя), «Місяць росте на небосхилі» (лібрето М. Гердова; обидва – 1977), «Вінні-Пух та усі-усі-усі» (1996); опери – «Таємниця заповітної поляни» (1989), «Без вини винуваті» (1995), «Поема Прометея» (1996); моноопера «Липа вікова» (1991); для симф. оркестру – Симф. (1972), сюїта з балету «Вій» (1978); Концерт для контрабаса і фортепіано (1983); 6 сюїт для скрипки і фортепіано (1994–95); 2 сонати для альта (1975, 1981); для фортепіано – 2 сонати, Сонатина; цикл дит. п’єс; цикли романсів (на сл. Е. Ме­­­желай­ті­са, К. Кулієва, Л. Вахніної, І. Го­­голє­ва); обробки нар. пісень; музика до театр. вистав.

В. П. Мацько

Стаття оновлена: 2016