Ладижинський завод ферментних препаратів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ладижинський завод ферментних препаратів

ЛАДИ́ЖИНСЬКИЙ ЗАВО́Д ФЕРМЕ́НТНИХ ПРЕПАРА́ТІВ – підприємство мікробіологічної промисловості. Засн. 1970 відповідно до Постанови ЦК КПРС і РМ СРСР у смт Ладижин Тростянец. р-ну Вінн. обл. (нині місто обл. значення). 1973–76 за проектом одес. ін-ту «Південгіпробіосинтез» уведено в експлуатацію 1-у чергу для вироб-ва фермент. препаратів тех. призначення – пектоаваморіну ГЗХ (проектна потуж. 240 умов. т на рік) і мацеробациліну ГЗХ (84,6 умов. т на рік; обидва – для збагачення та збалансування раціону кормів для тварин). 1977 освоєно випуск лужної протеази для вироб-ва синтет. мийних засобів. Наприкінці 1970-х рр. заг. річна потуж. підпр-ва з випуску фермент. препаратів досягла 4056,6 умов. т (лужної протеази – 3612, пектофоєтидіну – 360, мацеробациліну – 84,6). У 1981 уведено в експлуатацію 2-у чергу згідно контракту з франц. фірмою «Нордон» для випуску очищених фермент. препаратів – бактеріал. амілази (проектна потуж. 31 умовна т на рік), нейтрал. протеази (5 умов. т на рік), лужної протеази (119 умов. т на рік), глюкоамілази (90 умов. т на рік). Необхідність буд-ва подіб. вироб-ва була обумовлена швидкими темпами зростання споживання населенням мийних засобів, прогресив. розвитком спирт. і харч. пром-стей, впровадженням нових методів відгодівлі тварин за допомогою ензимів. Зазначені ферментні препарати до введення Л. з. ф. п. в Україні та ін. рад. республіках не виробляли. Згодом на підпр-ві почали виготовляти мед. субстанцію солізиму (5036 млрд лікув. од. на рік) і рекомбінант. інтерферону. У 1970–80-х рр. Л. з. ф. п. був одним з провід. підпр-в «Головмікробіопрому» при РМ СРСР і найбільшим рад. виробником фермент. препаратів. 1986 унаслідок приєднання до нього (гол. підпр-во) вироб-ва біохім. синтезу Ладижинського спиртового заводу, Уман. вітамін. з-ду (Черкас. обл.; нині АТ «Вітаміни»), Межирічківського вітамінного заводу (Голованів. р-н Кіровогр. обл.) і Турбів. з-ду скляного посуду (Вінн. обл.) створ. Ладижин. вироб. біофармацевт. об’єдн. «Ензим» («Е.»). 1989 зі складу останнього знову виокремлено підпр-ва в м. Умань, с. Межирічка та смт Турбів, 1992 на базі ремонтно-мех. цеху створ. Ладижин. ремонтно-мех. з-д, а на базі цеху № 3 – Ладижин. біохім. з-д (колишнє біохім. вироб-во спирт. з-ду; нині ПАТ «Біолік»). Із розпадом СРСР були порушені екон., сировинні, транспортні та фінанс. зв’язки, втрачений частково укр. ринок, що зумовило знач. спад вироб-ва. 1994–97 на вироб. площах Л. з. ф. п. діяло ВАТ «ХК “Е.”» (гол. підпр-во), якому підпорядковувалися ВАТи – «Фермент», «Наук.-технол. центр “Ензифарм”» та «Ладижинмонтажбуд»; від 1997 – держ. підпр-во «Е.» (у структурі – наук.-біофармацевт. центр з дослід. цехами, з вироб-ва препаратів мікробіол. синтезу, готових лікар. засобів, електроремонтний, тепловодопостачання цехи; нині фактично не працює) та від 2004 – дочірнє підпр-во «Е.» (вироб. потуж. 4652,9 умов. т фермент. препаратів і 17 млн флаконів препаратів для ін’єкцій на рік; продукцію застосовують у кормовиробництві для с. госп-ва, рослинництві, спиртовиробництві, харч. галузі, зокрема пивоварінні, фармакології, целюлозно-папер. і шкіряній пром-стях, під час виготовлення прал. порошків і мийних засобів та для екол. цілей; кількість працівників у 2015 – 173 особи). Наприкінці 1980-х рр. на Л. з. ф. п. працювала 2571 особа, з них у наук. підрозділі – 112 (зокрема канд. мед. н. – Є. Григор’єв, Л. Шинкаренко, канд. тех. н. – В. Болоховська, І. Чугуєв). На ньому був відкритий найбільший в Україні музей пром. штамів продуцентів біологічно актив. речовин, антибіо­тиків, ферментів. 1987 за розроблення модифік. технології вироб-ва очищеної глюкоамілази Л. Шинкаренко нагороджено сріб., за розроблення технології виділення культурал. рідини глюкоамілази через соло­м’яну муку Л. Удовенко – бронз., за освоєння замкнутого циклу біоміцину з отриманням додатк. корм. продукту у вигляді білок­вітамін. маси П. Сандула (на той час – заст. ген. дир., а 1988–92 – ген. дир. Ладижин. вироб. біофармацевт. об’єдн. «Е.»; 1984–86 керував Ладижин. спирт. з-дом, почергово упродовж 1992–2009 – підпр-вами «Біолік» і «Ензим») – сріб., Л. Веремієнка – бронз. медалями ВДНГ СРСР. Кілька працівників за успіхи у розвитку вироб-ва відзначено держ. нагородами СРСР. 1973–88 спочатку Л. з. ф. п., а потім Ладижин. вироб. біофармацевт. об’єдн. «Е.» керував В. Халабузар.

Л. П. Бажан

Стаття оновлена: 2016