Ладижинський спиртовий завод - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ладижинський спиртовий завод

ЛАДИ́ЖИНСЬКИЙ СПИРТОВИ́Й ЗАВО́Д Засн. 1876 підприємцем В. Скля­ревським у м-ку Ладижин Гайсин. пов. Поділ. губ. (нині місто Вінн. обл.) як невелика ґуральня. Згодом став винокур. з-дом, який виробляв 120 відер зерн. спирту на добу. 1899 після смерті господаря через відсутність спадкоємців з-д відійшов у власність казни та до 1901 не працював. 1901–06 його орендував підприємець Єрусалимський. У цей період потуж. винокур. з-ду складала 70 відер спирту-сирцю з картопляної сировини на добу. Він був обладнаний паровою машиною на 10 к. с., бражним і двома водяними насосами, солод мололи на дробарці через ремінну передачу за допомогою кінного приводу. 1907–17 належав підприємцю Альт­ману, який провів реконструкцію та встановив 2 парові котли. 1918–26 знову не працював. У 2-й пол. 1920-х рр. підпр-во відновлено, тоді ж названо Л. с. з. 1928 потуж. становила 500 дал спирту на добу; гол. вироб-во здійснювали за допомогою парової машини на 45 к. с. Під час 2-ї світ. війни з-д був зруйнований, 1945–46 відбудований. Наприкінці 1947 на ньому працювали 57 осіб, потуж. складала 700 дал спирту на добу. Після реконструкції 1954 продуктивність зросла до 950 дал спирту на добу. 1965 на посаду дир. призначена Т. Бокарева, відтоді розпочався знач. розвиток підпр-ва. У післявоєнні роки Л. с. з. використовував зерно-картопляну сировину, 1960 переведений на вироб-во спирту з меляси. Від 1967 на базі підпр-ва діяли 2 вироб-ва – спиртове та біохім. синтезу (налагоджено випуск антибіотика «Біоміцин»). Від 1978 – у підпорядкуванні Укр. біохім. об’єдн. «Укрбіохімпрепарат» Всесоюз. пром. об’єдн. «Союзбакпрепарат». 1983 проведено черг. реконструкцію, зокрема розширено бродил. відділ., змонтовано нову браго-ректифікац. установку. У серед. 1980-х рр. на Л. с. з. виробляли 107 т біоміцину на місяць та 400 тис. декалітрів етилового ректифіков. високого очищення спирту (96 %) на рік. 1987–89, 2003–04, 2006–11 спирт. вироб-во не діяло. 1986 вироб-во біохім. синтезу як цех № 3 приєднали до Ладижинського заводу ферментних препаратів – гол. підпр-ва Ладижин. біофармацевт. об’єдн. «Ензим». 1992 цех № 3 був виокремлений у Ладижин. біохім. з-д, який 1993 перейменували на орендне підпр-во «Біолік» («Б.»; від 1995 – ВАТ, від 2011 – ПАТ). 1995 на базі спирт. вироб-ва Л. с. з. створ. ВАТ «Екстра» («Е.»; від 1996 після реприватизації – держ. підпр-во). 1996–2006 існував концерн «Б.», до якого входили ВАТ «Б.» (як осн. підпр-во), держ. підпр-во «Е.» і Ладижин. біоміцин. з-д. 1990–2003 заг.-добова потуж. випуску спирту з зерна та меля­си складала 1800 дал. Від 2000 «Е.» підпо­­рядковується Держ. акц. компанії «Укрмедпром». Вироб­лену продук­цію – етил. ректифік. спирт (96 % та 70 %) – реалізує підпр-вам МОЗ України. Нині «Б.» спеціалізується на випуску як генерич. засобів, так і оригін. комплекс. фітопрепаратів. У асортименті: тонізуючі та стимулюючі засоби «Бальзам “Вігор”», «Родіоли екстракт рідкий», гастроентерол. – «Настоянка “Бероз”», серцево-судин. – «Глоду настоянка», снодійні та седатив­ні – «Валеріани настоянка», «Піво­нії настоянка», «Собачої кропиви настоянка», антисепт. і жовчогін. – «Календули настоянка», антисепт. – «Біосепт», для лікування гіперплазії передміхур. залози – «Просталад», кардіол. – «А-Дістон», «Кардіолін», протианеміч. –«Заліза сахарат», протизапал. – «Меркурід», біологічно активна домішка «Бальзам “Південний Буг”», комбін. препарат на основі хлортетрацикліну та вітаміну В12 «Біовіт-лад», «Мікстура від кашлю для дітей». До 2014 осн. продукцією був антибіотик на основі природ. мінералів цеолітів «Біовіт», бл. 90 % якого постачали в РФ. Нещодавно розпочато впровадження китай. інвестиц. проекту «Гран». «Б.» відзначено низкою міжнар. і всеукр. нагород. 2014–15 потуж. його вироб-ва складала 250–300 дал лікар. засобів (50–55 %), біодобавок, вет. препаратів і біоконсервантів. 2015 на «Е.» працювали 110, на «Б.» – 100 осіб. Знач. внесок у розвиток вироб-ва на Л. с. з. (1984–86 – дир.), Ладижин. біофармацевт. об’єдн. «Ензим» (1986–88 – заст., 1988–92 – ген. дир.), «Б.» і «Е.» (почергово керував обома упродовж 1992–2009) зробив П. Сандул.

Л. П. Бажан

Стаття оновлена: 2016