Ладижинський Степан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ладижинський  Степан

ЛАДИ́ЖИНСЬКИЙ Степан (07. 03. 1925, с. Матисова, нині округ Стара Любовня, Словаччина) – русинський диригент, композитор, культурно-громадський діяч. Брат М. Ла­­дижинського. Середню освіту здобув у Руській г-зії у Пряшеві, де був диригентом шкіл. оркестру (1933–38), та Банській Бистриці (1945; обидва – нині Сло­ваччина), музичну (скрипка) – в Муз. школі у Пряшеві. 1946–50 – диригент Оркестру слов’ян. му­­зики в Братиславі, в репертуарі якого переважали укр. та рос. пісні. Співзасн., диригент та дра­­­матург профес. колективів: Військ. ансамблю ім. Я. Налепки в Братиславі (1951–52) та Армій. худож. ансамблю ім. В. Неєдло­го в Празі (1952–59). У 1959–65 – худож. кер. Піддуклян. укр. нар. ансамблю в Пряшеві, для якого 1965–69 уклав низку лібрето для програм пісень і танців, зокрема «Вітай, життя». Був дири­гентом та драматургом Словац. нар. худож. ансамблю; 1960–65 – худож. кер. Укр. драм. театру ім. Т. Шевченка; 1980–90 – дир. театру «Студія С»; заст. ген. дир. Словконцерту у Братиславі. Автор музики до п’єс Укр. нар. театру у Пряшеві (зокрема « Назар Стодоля» Т. Шевченка), ста­тей про укр. та рос. музику, тек­стів і мелодій десятків пісень, муз. обробок нар. пісень та муз. композицій. У Братиславі засну­вав дит. хор «Русовські внучата», з яким награв дві аудіокасети (20 пісень з влас. музикою і текстами). Значне місце в його творчості займає духовна музи­ка сх. слов’ян. Від 1990 – представник «русинського руху».

Тв.: Piesne pre spev a gitaru. Brati­sla­va, 1949; Spe­vy k liturgii sv. Jána Zlato­ústého. 1992; 2006; Gitarový hmatokurz. 2005.

Літ.: Encyklopédia Slovenska. Т. 3. Bra­­tislava, 1979.

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2016