Ладний Іван Данилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ладний Іван Данилович

ЛА́ДНИЙ Іван Данилович (10. 10. 1927, с. Велика Рибиця Краснопіл. р-ну, нині Сум. обл. – 23. 03. 1987, Москва) – лікар-епідеміолог, інфекціоніст. Д-р мед. н. (1982). Закін. Харків. мед. ін-т (1957), де відтоді й працював. 1965–71 – радник, 1976–83 – заст. Ген. дир. ВООЗ, брав участь у реалізації програми з ліквідації віспи та здійсненні аналізу епідеміол. си­­туації у світі. Від 1971 – нач. Гол. упр. карантин. інфекцій МОЗ СРСР. 1983–87 – заст. дир. ВНДІ мед. та мед.-тех. інформації; во­­дночас 1986–87 – дир. Держ. центр. наук. б-ки (обидва – Мос­ква). Наук. дослідж.: епідеміоло­гія, інфекц. захворювання, методи профілактики й лікування віспи, боротьба з діарей. та паразитар. хворобами. Автор кн. «М. Н. Соловьев (1886–1980)» (Москва, 1982).

Пр.: Руководство по предупреждению заноса и распространения особо опасных инфекций. Москва, 1979; Ли­квидация оспы и предупреждение ее воз­­врата. Москва, 1985; Синдром при­­обретенного иммунодефицита: Обзор. информация. Москва, 1986 (спів­авт.); Smallpox and its Eradication. Ge­­neva, 1988.

Літ.: Перцева Ж. Н. Иван Данилович Ладный и его вклад в работу ВОЗ по борьбе с натуральной оспой // Мед. про­­фессура СССР: краткое содержание и мат. докл. науч. конф. Москва, 2011.

Ж. М. Перцева

Стаття оновлена: 2016