Ладомирівський монастир святого Іова Почаївського - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ладомирівський монастир святого Іова Почаївського

ЛАДОМИ́РІВСЬКИЙ МОНАСТИ́Р СВЯТО́ГО ІО́ВА ПОЧА́ЇВСЬКОГО Засн. на поч. 1920-х рр. у с. Ла­­домирова (Чехо-Словаччина, нині округ Свидник, Словаччина) як місія РПЦ за кордоном з метою навернення русинів Пря­шівщини і Підкарпаття до право­слав’я. На прохання місц. громади та сенатора парламенту Чехо-Словаччини Ю. Лажо 1923 настоятелем призначено колиш. архімандрита Почаїв. Свято-Ус­­пен. лаври (нині Кременец. р-н Терноп. обл.) Віталія (Максименка), який на той час мешкав на еміграції в Югославії. 1924 побудовано церкву в рос. стилі, згодом – каплицю на військ. кла­­довищі часів 1-ї світ. вій­ни та ін. споруди. 1929 місія нараховувала 20 чл., які працювали переважно у друкарні. Спочатку тут проживали і монахи, і миряни, однак з часом миряни залишили монастир. Із прибуттям нових монахів (рос. і серб. емігрантів) після 1932 місія функціонувала як братство відповідно до мона­­стир. законів. Вона відігравала значну роль у реліг. і культур. житті місц. русин. насел.; виготовляла та розповсюджувала церк. літ-ру (понад 100 назв), г. «Православная Карпатская Русь» (1928–44), ж. «Дѣтство и юность во Христѣ» (1935–41), «Православный путь» (1939–40), щоріч. альманах «Православ­ный русскій календарь» (1924–44), які передплачували понад 1 тис. читачів із 48-ми країн. Уся друк. продукція виходила рос. літ. мо­вою, церк.-слов’ян. алфавітом або рос. граждан. шрифтом за дорев. етимол. орфографією. Діяли хор, школа для хлопців (від 1940). Під час 2-ї світ. вій­ни з наближенням рад. армії влітку 1944 більшість монахів виїхала до Зх. Європи, восени того ж року внаслідок воєн. дій мона­стир. будівлі зруйновано (збереглася лише церква). Окрім архімандрита Віталія (Максименка), який 1934 емігрував до США, ладомирів. громаду очолювали ієромонах Серафим (Іва­­нов), ігумен Сава (Струве), архімандрит Алексій (Дехтерьов).

Літ.: Историческая Почаевская Цер­ковная типографія пр. Іова во Владиміровой на Карпатахъ, каталогъ 1924–1940 г.: Богослужебныя и религіозно-нравственныя книги. Ладомирова, 1940; Шкурла М. З історії Ладомирського мо­­настиря // Наук. зб. Держ. музею укр.-рус. культури у Свиднику. Т. 20. Пря­шів, 1995; L. Harbulová. Ladomirovské remi­niscencie: z dejin ruskej pravoslav­nej mi­­sie v Ladomirovej, 1923–1944. Prešov, 2000.

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2016