Лажечников Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лажечников Олександр Іванович

ЛАЖЕ́ЧНИКОВ Олександр Іванович (20. 04(02. 05). 1870, Москва – 18. 10. 1944, м. Петровґрад, нині Зренянін, Сербія) – живописець, графік. Закін. С.-Петер­­бур. АМ (1901; майстерня О. Кисельова), водночас навч. на пед. курсах (1898–99), в Археол. ін-ті (1901). Учасник мист. виставок від 1900. Персон. – у С.-Петер­бурзі (1915), Белґраді (5 виставок у 1930-х рр.). Із художником О. Маковським (у Таганроз. худож. галереї (РФ) зберігається виконаний ним портрет Л.) 1900–10 як художні листівки видавав картини відомих рос. художників (переважно передвижників). Допомагав влаштовувати пересувні виставки В. Розвадовському, з яким вів бесіди із селянами про мист-во, творчість видат. художників; за допомогою «чарів. ліхтарів» демонстрували відві­дувачам репродукції полотен із зібрання ДТГ (Москва), Ермітажу (С.-Петербург). 1905 разом з актором В. Годіним організував у С.-Петербурзі класи худож. розвитку, де викладали живопис, скульптуру, заг. психологію, виразне мовлення. Створював переважно пейзажі, натюрморти, портрети, інтер’є­ри у реаліст. стилі. Живописна манера Л. змінилася під впливом імпресіонізму після відвідання 1908 Все­світ. виставки у Парижі. Багато працював в Украї­ні. Емігрував 1920 до Сербії, де 1923–41 викладав у г-зії, брав участь у худож. виставках. 1962 дружина привезла до РФ понад 100 картин Л. Деякі полотна збе­­рігаються в НДІ тео­рії та історії образотвор. мист-в Рос. АМ (Мос­­ква), музеї «Садиба куп­­ців Лажечникових» (м. Ко­­ломна Моск. обл.), Таганроз. і Пензен. картин. галереях (РФ).

Тв.: живопис – «Липова алея» (кін. 19 – поч. 20 ст.), «Тихий вечір» (1901), «Дівчата», «Хутір у Малоросії», «Сінокіс», «У Павловському парку» (усі – 1905–17), «Вид на базиліку Сакре-Кйор» (1908), «Хатки» (1910-і рр.), «Братство Югославії» (1921).

Літ.: Федина Т. Ю. Русско-украинские связи в художественной жизни Юга России (начало ХХ в.). Краснодар, 2009; Косик В. И. Русские краски на балканской палитре: Художественное творчество русских на Балканах (конец ХIХ – начало ХХI века). Москва, 2010.

Т. І. Березюк

Стаття оновлена: 2016