Лазар Євзибій Єлизарович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазар Євзибій Єлизарович

ЛА́ЗАР Євзибій Єлизарович (08. 05. 1904, с. Карапчів, нині Вижниц. р-ну Чернів. обл. – 01. 09. 1940, похов. у Чернівцях) – археолог, краєзнавець, фольклорист. Брат Л. Кудринської. Закін. 4-у Чернів. укр. г-зію, навч. у Ясському мед. ін-ті (Румунія), Бухарест. АМ, Чернів. ун-ті (1933–35). Належав до укр. студент. т-в. Під час канікул подорожував Буковиною, збирав фольклорні матеріали (нар. пісні, казки, легенди). Під впливом Ч. Амброжевича захопився археологією. 1935 відкрив пізньопалеоліт. стоянку в с. Замостя (нині Вижниц. р-ну) та пізньотрипіл. поселення у с. Костинці (нині Сторожинец. р-ну Чернів. обл.), також здійснював розкопки пам’яток часів Київ. Русі та Галицько-Волин. держави. На цих матеріалах підготував публікації, у яких обстоював автохтонність українців Буковини, серед них – «Розкопки з княжих часів», «Доісторичні знахідки в Костинцях», «Наукове значення розкопок в Замості» (усі – 1936), «Старша кам’яна доба на Буковині» (1937).

Літ.: Пивоваров С. Дослідження ста­­рожитностей Буковини Євзибієм Ла­­зарем // Постаті укр. археології: Мат. і дослідж. з археології Прикарпаття та Волині. Л., 1998. Вип. 7; Богайчук М. Література і мистецтво Буковини в іменах: Слов.-довід. Чц., 2005.

Ю. І. Макар

Стаття оновлена: 2016