Лазарев Віктор Микитович

Визначення і загальна характеристика

ЛА́ЗАРЕВ Віктор Микитович (Лазарев Виктор Никитович; 22. 08(03. 09). 1897, Москва — 01. 02. 1976, там само) — російський мистецтво­­знавець, візантиніст. Доктор мистецтво­знавства, проф., член-кореспондент АН СРСР (1943). Акад. низки АН та АМ країн Європи. Державна премія СРСР (1976, посмертно). Державні нагороди СРСР. Навч. на істор.-філол. факультеті Моск. університету (1917–20). У 1925 ви­вчав памʼят­ки ренесанс. і візант. мистецтва в європ. музеях. Працював у Мос­кві: 1924–36 — у Музеї крас. мистецтв: гол. зберігач, зав. картин. галереї, заст. дир. з наук. частини. 1926–30 здійснював по­їздки давньорус. містами, Кавказом для спо­стереже­н­ня за роз­чистками храм. роз­писів 12–15 ст. У Софій. соборі у Києві 1935–38 спо­стерігав за промива­н­ням мозаїк і роз­чисткою фресок 11 ст. від записів 19 ст., у повоєн­ні роки за­прошений Академією архітектури УРСР (Київ) наук. консультантом. Тогочасні від­кри­т­тя у Софій. соборі під­сумував у роз­ділі «Искус­ство Киевской Руси» // «История рус­ского искус­ства» (1953, т. 1), моно­графії «Мозаики Софии Киевской» (1960; обидві — Москва). Спів­засн. (1944, спільно з І. Грабарем), 1954–60 — зав. сектору живопису та скульптури Ін­ституту історії мистецтв АН СРСР (Москва); від 1960 — завідувач кафедри історії зарубіж. мистецтва Моск. університету. Наукові дослідже­н­ня: італ.-візант. мист. звʼязки 13–14 ст., мистецтво італ. Від­родже­н­ня, зх.-європ. мистецтво 16–17 ст., новгород. і моск. школи іконопису, історія давньорус. мистецтва, бароко. Моно­графія «Михайловские мозаики» (Москва, 1966) — найбільш повна публікація демонтов. 1934 мозаїк Михайлів. Золотоверхого собору у Києві (1108–13). У зб. «Византийское и древнерус­ское искус­ство» (Мос­ква, 1978) вміщено його незавершену моно­графію про фреск. ансамбль Софій. собору в Києві.

Пр.: Порт­рет в европейском искус­стве XVII века. Москва; Ленин­град, 1937; История византийской живописи. Москва, Т. 1–2. 1947–48; 1986; Происхождение итальянского Возро­ждения. Москва, 1956. Т. 1; 1959. Т. 2; Феофан Грек и его школа. Москва, 1961; Андрей Рублев и его школа. Москва, 1966; Рус­ская средневековая живопись: Сб. ст. Москва, 1970; Визан­тийская живопись: Сб. ст. Москва, 1971; Старые итальянские мастера. Москва, 1972; Древнерус­ские мозаики и фрески XI–XV вв. Москва, 1973; Старые европейские мастера. Мос­ква, 1974.

Літ.: Гращенков В. Н. В. Н. Лазарев (К 70-летию со дня рожд.) // Визант. времен­ник. 1969. Т. 29; Византия. Юж­ные славяне и Древняя Русь. Западная Ев­­ропа: Искус­ство и культура: Сб. ст. в честь В. Н. Лазарева. Москва, 1973; Вздорнов Г. И. На­учная проза В. Н. Ла­­зарева // Искус­ство­знание. 1998. № 1; Попова О. С. Виктор Никитич Лазарев // Древнерус. искус­ство: Византия, Русь, Запад. Европа: искус­ство и культура. С.-Петербург, 2002.

Ю. О. Коренюк

Завантажити статтю